Малі запекло сперечаються, хто поїде на грифоні, але щойно Селія каже, що позаду нього є лисиця з дев’ятьма хвостами, Прибамбас поступається. Дев’ятихвоста лисиця видається значно привабливішою. Злізши з Каруселі, діти одразу просять покататися ще. Для наступної подорожі лабіринтами срібних годинникових механізмів вони, не сперечаючись, обирають змія й кролика.
Накатавшись досхочу на Каруселі, Прибамбас хоче їсти, тож трійця рушає до внутрішнього двору. Селія купує йому смугастий чорно-білий пакетик попкорну, але хлопчик комизиться, що не їстиме його без нічого, і настирливо вимагає ще й карамелі.
Продавець, котрий занурює яблука на паличках до темної в’язкої карамелі, робить йому ласку й щедро поливає попкорн цим сиропом. Кілька відвідувачів, що були неподалік, просять і їм зробити так само.
Крихітка запевняє, що неголодна. Дівчинка здається засмученою, тож Селія, відвівши дітей на тихішу алею, цікавиться, що її непокоїть.
— Я не хочу, щоб мила пані помирала, — каже Крихітка, злегка посмикуючи Селію за спідницю.
Дівчина зупиняється й простягає руку, щоб зупинити Прибамбаса, який тепер не помічає нічого, крім власного попкорну.
— Що ти маєш на увазі, дорогенька? — перепитує вона Крихітку.
— Вони збираються покласти її в землю, — пояснює дівчинка. — Я гадаю, це сумно.
— Що за мила пані? — питає Селія.
Крихітка задумується, наморщивши лобик.
— Не знаю, — зізнається вона. — Вони дуже схожі.
— Крихітко, люба, — каже Селія, ведучи дітей до затишного куточка й нахиляючись, щоб зазирнути дівчинці в очі. — Де хочуть закопати цю пані? Тобто, де ти її бачила?
— У зірках, — каже Крихітка. Вона спинається навшпиньки й показує пальчиком на небо.
Селія кидає погляд на всипані зірками небеса й спостерігає, як зникає за хмарою місяць, а потім знову зосереджується на дівчинці.
— Ти часто бачиш у зірках різні речі? — питає вона.
— Лише іноді, — зізнається дівчинка. — А Бамбас бачить усілякі штуки в людях.
Селія повертається до Прибамбаса, котрий запихається политим карамеллю попкорном.
— Ти бачиш різні речі в людях? — питає вона.
— Чяшом, — погоджується малий із напханим ротом.
— І на що схожі ці речі? — наполягає Селія.
Прибамбас знизує плечима.
— Дивлюся на когось і бачу, де він був, — пояснює він, — що робив.
Малий засипає до рота чергову жменю попкорну.
— Цікаво, — каже Селія. Двійнята й раніше розповідали їй купу дивних речей, але все це скидалося на дитячі вигадки. — А можеш побачити щось у мені? — питає дівчина Прибамбаса.
Жуючи попкорн, хлопчик скошує на неї очі.
— Кімнати пахнуть пудрою й старим одягом, — каже він. — Пані, яка весь час плаче. Дядько-привид у сорочці з рюшками. Він постійно ходить за тобою і...
Раптом Прибамбас замовкає й насуплюється.
— Ти змусила все зникнути, — ображено каже він. — Тепер нічого немає. Як ти це зробила?
— Деякі речі тобі не можна бачити, — каже Селія.
Прибамбас копилить нижню губу від образи, але одразу забуває про неї, підносячи до рота наступну жменю попкорну.
Селія переводить погляд з дітей на подвір’я. Там, біля наметів, палахкотить вогнище, відбиваючи на смугастій тканині танцівливі тіні.
Вогнище ніколи не згасає. Полум’я ніколи не слабшає.
Воно не зникає навіть тоді, коли цирк переїжджає. Просто рухається з ними від одного місця до іншого. Упродовж усіх подорожей поїздом жевріє собі, безпечно заховане до залізного казанка.
Вогонь палає від самісінької церемонії запалювання, що відбулася в ніч відкриття.
І з тої миті, щойно зайнялося полум’я, — Селія впевнена в цьому — закрутилися якісь коліщатка, зрушила якась сила, що впливає на весь цирк і на всіх його мешканців.
Навіть на новонароджену двійню.
Прибамбас народився за кілька хвилин до півночі, наприкінці дня, що минав. Крихітка з’явилася слідом, коли новий день лише починався.
— Крихітко, — каже Селія, переводячи погляд на дівчинку, котра бавилася з манжетою її жакета. — Я хочу, щоб ти розповідала мені про ті речі, які ти побачиш у зірках і які здадуться тобі важливими, розумієш?
Дівчинка урочисто киває, вихнувши хмарою рудого волосся. Тоді горнеться до Селії та з надзвичайно серйозним поглядом запитує:
— Можна мені карамельне яблуко?
— У мене закінчився попкорн, — жалібно скиглить Прибамбас, простягуючи порожній пакетик.