Стояла спека, тож учителька наказала скласти звернену до саду стіну і згорнути фіранки, щоб спіймати найменший подув прохолоди.
Вона сиділа на товстій подушці й щось пила з малої чарки. Її служниця нерухомо сиділа під стіною, а на помості вже був розкладений матрац із товстої повсті, обшитої м’якою прохолодною тканиною. Горіли дві лампи, стояла тиша.
Я дивився.
Потім Аїна відіслала служницю і встала. Підійшла до самого краю спальні, майже вийшла на терасу і повільно розв’язала стрічки, що підперізували домашню сукню. Тонкий, лискучий матеріал стік з її плечей і стегон, як вода, і я виразно почув легкий шурхіт, з яким він зісковзнув по шкірі.
Я ледь не зойкнув від захоплення.
В один момент усі таємниці, які я так ретельно вистежував, постали переді мною так відкрито й докладно, як я не міг і мріяти. У ту мить я хотів мати сто очей, щоб одночасно бачити її вузькі стопи, гнучкі стегна, пружний плаский живіт і груди з темними сосками, а передусім — охайний трикутник між ногами, де дві складки, що біжать до низу живота, зустрічалися, немов дельта річки.
У нас, кірененців, нагота не є чимось надзвичайним, хоча ніхто з нею не носиться. Вона природна. Я бачив раніше голих жінок. У лазні, в Будинку Цинобри і на озері. Бачив я й танцівниць, на яких не було нічого, крім олії, ланцюжків і золотого пилу.
Але це було щось інше. Це була Аїна.
Моя вчителька. Богиня.
Коли ще діяв старий амітрайський кодекс, за підглядання за голою жінкою, коли вона про це не знає, чоловік міг бути осліплений. За вияв хтивості, непристойні пропозиції або дотик загрожувала кастрація. На жінок з вищих каст не можна було навіть дивитися. Це вони мали доступ у місця, де знаходилася Підземна Богиня, тому чоловіча хіть, проявлена до них, вважалася злочином. Чоловік міг підступити до жінки виключно за згодою богині і тільки за викликом. Однак і тоді повинен був ставитися до цієї честі з покорою і благоговінням.
У той момент я чудово розумів ці правила. Коли Аїна повільно натиралася олією.
А потім вона зняла зі стіни кебірийську шаблю і приступила до вправ.
Це було ще гірше.
Одночасно чудово і дико, і настільки болісно, що я відчував, як бажання розриває мені кігтями черево.
Я дивився, як зміїне тіло Аїни рухається і блищить від олії, як напружуються м’язи під тонкою шкірою.
Це був наче танець. Аїна рухалася немов кобра чи риба, що звивається у воді. Щит і вигнутий клинок плавали в її руках і рухалися навколо її тіла, я чув тупання босих ніг по килимах, свист сталі і гуркіт власного серця.
А пізніше вчителька відклала зброю і ввійшла у ванну. Я бачив її силует в приглушеному світлі однієї лампи і через тонкий шар мусліну, що закривав кімнатку. Вона вийняла шпильки з волосся і дозволила йому гривою впасти на спину, а потім зійшла сходами до басейну з холодною водою.
Я сидів і дивився.
Аїна не покликала служниць, сама лягла у воду і ліниво водила губкою по піднятій нозі або уздовж руки.
Очманілий і заведений, я тоді багато віддав би, сидячи за квітучим кущем летиції, щоб бути тією губкою.
Потім вона знову виринула з-за стіни, волога і гола, витираючись товстим білим рушником, і сіла на килимі, схрестивши ноги. Потягнулася за вузьким глечиком з пальмовим соком і, наповнюючи чари, промовила своїм низьким, мелодійним голосом:
— На килимі буде зручніше, ніж у кущах. Виходь і сідай біля мене, тохімоне.
Мене вчили безлічі речей, але не тому, як зберегти обличчя в подібній ситуації. Я встав, пурпуровий і онімілий, і пробурмотів лише:
— Аїно, я…
— Сідай, Молодий Тигре, — відповіла вона.
Я сів, щосили намагаючись не тремтіти.
Моя вчителька Аїна, яка досі викладала мені основи політики, торгівлі та інтриги, схилилася до мене, подаючи чару з пальмовим соком, округлі груди, що закінчувалися гострими сосками, колихнулися, дрібні краплі води заіскрилися на натертій олією шкірі, немов діаманти.
— Скажи, що б ти дав за те, щоб до мене доторкнутися?
Я відкашлявся:
— Не знаю… У мене немає нічого, що ти могла б захотіти.
— А якби було? Що ти був би готовий віддати за те, щоб я торкнулася тебе?
Я не знав, але відчував, як на кінчику мого язика крутиться одне слово — «усе»…
— Те, що існує між чоловіком і жінкою, не надто відрізняється від того, що відбувається деінде в житті. Це частина Дороги Вгору. Може бути добре, може — погано. Так само, як у битві, торгівлі або політиці. Зрештою, воно включає в себе засади і війни, і політики, і торгівлі. І воно настільки ж потужне. Водночас це щось, чого ми прагнемо настільки сильно, що сама жага може виявитися небезпечною. Якщо комусь пощастить, він зуміє прожити без битв або політики. Але ніхто не хоче і мало хто зуміє жити без цього. Ти зустрінеш в житті безліч жінок, Молодий Тигре. До деяких лишатимешся байдужим, на деяких звернеш увагу, а інших — покохаєш. Деяких навіть будеш жадати, можливо, так само, як ти жадаєш у цю хвилину мене, — вона усміхнулася. — Хоча, може, й ні, тому що я перша. Я ще таємниця. Поки що ти в силах лише уявляти собі, що я можу дати і як це смакує.