У подробицях він описав маршрут, який здолала партія кокаїну. Вона пройшла через руки кількох банд і тричі переходила на різні машини. Окрім знайденої військової бази, він бачив ще два менші табори й вийшов на кілька міських квартир угруповань ІДВС.
— Велика риба! — відзначив Таб.
Тамара погодилася. На такий результат вона навіть не сподівалася, тому страшенно зраділа.
— Чудово, — весело кинув Абдул. — Ви привезли, про що я просив? — Аякже.
Йому були потрібні гроші в місцевих валютах, ліки від кишкових хвороб, що часто вражали новоприбулих у Північну Африку, простенький компас і ще одна річ, яка неабияк спантеличила Тамару: метр вузького титанового дроту з дерев’яними ручками на кінцях. Усе це зашили в пояс із вовни, який належало вдягати на традиційний халат. Тамарі було цікаво почути, навіщо йому та річ.
Вона передала йому все. Абдул подякував, але більше нічого не сказав. Уважно роззирнувся довкруги.
— Усе чисто, — промовив. — Можна йти?
Тамара подивилась на Таба, і той відповів:
— Можна.
Тамара спитала:
— Абдуле, це все, що вам потрібно?
— Так. — Відчинив дверцята машини.
— Щасти, — кинула Тамара цілком щиро.
— Bonne chance, — сказав Таб.
Абдул закутався в шарф, ховаючи лице, вийшов із машини, зачинив дверцята і вирушив назад у село з блоком «Клеопатри» в руках.
Тамара провела його поглядом, звернувши увагу на ходу. Ступав він не як більшість американців — неначе володарі цих земель. Натомість човгав, наче пустельник, схиливши голову так, що обличчя лишалося затіненим, і намагаючись не робити зайвих рухів, щоб не перегрітися.
Його мужність вражала. Тамара здригнулася від думки, що станеться, якщо його спіймають. Обезголовлення буде найкращим, на що слід сподіватися.
Коли Абдул щез із очей, вона нахилилася до Алі й сказала:
— Ялла. — «Їдьмо».
Автівка викотила із села, далі путівцем на трасу, де звернула на південь і помчала назад до Нджамени.
Таб перечитував свої нотатки.
— Неймовірно, — промовив він.
— Подамо спільний звіт,—запропонувала Тамара, забігаючи наперед.
— Чудовий план. Пропоную сісти за нього разом одразу, коли повернемось, а тоді здати одночасно двома мовами.
«А ми непогано спрацювалися, — подумала Тамара. — Інші чоловіки на його місці перетягнули б ініціативу на себе, проте Таб навіть не намагався перебивати розмову з Абдулом». Він починав їй подобатися.
Вона заплющила очі. Поступово піднесення вщухло. Того дня Тамара прокинулася рано, а дорога додому забере ще дві-три години. Якийсь час вона просто пригадувала краєвиди безіменного села: глиняні хати, вбогі городи, довгий шлях до води. Однак гудіння двигуна й шурхіт коліс нагадали їй про дальні поїздки з дитинства, коли вони всією родиною мандрували своїм «шевроле» із Чикаго в Сент-Луїс до дідуся з бабусею, і вона сиділа на задньому сидінні біля брата, поки не засинала.
Тамара задрімала, однак миттю прокинулася, коли машина різко загальмувала. Почула, як Таб вигукнув «Putain» — найпоширеніша французька лайка, як-от «Fuck». Побачила, що дорогу попереду перекрила вантажівка. Навколо неї стояло з пів десятка чоловіків у дивному одязі військового крою з елементами традиційного вбрання: армійські жилети, хустки на головах і довгі сорочки поверх мілітарних штанів.
Якесь парамілітарне угруповання. Усі були озброєні, тож Алі не мав іншого вибору, окрім зупинити машину.
— Якого дідька? — обурилася Тамара.
— Неофіційний блокпост. — Відповів Таб, — Це колишні або навіть нинішні військові, що трусять гроші з подорожніх.
Тамара й раніше чула про такі імпровізовані блокпости, але вперше побачила на власні очі. Запитала:
— Яка ціна?
— Зараз дізнаємося.
Один із чоловіків підійшов до водійського вікна, щось сердито вигукуючи. Алі опустив скло й відповів йому тим самим діалектом. Піт підняв із підлоги карабін і поклав на коліна. Чоловік за вікном замахав автоматом.
Таб зберігав спокій, але Тамарі ситуація видалася напруженою до краю.
Старший чоловік у військовому кашкеті й дірявій джинсовій сорочці навів автомат на вітрове скло.
У відповідь Піт скинув зброю на плече.
— Спокійно, Піте, — зреагував Таб.
— Я не стрілятиму першим, — відповів Піт.
Таб повернувся до багажника й витягнув із картонного ящика футболку. Потому вийшов із машини.