Од смерті її відділяв якийсь удар серця.
Застуканий зненацька, хлопець спантеличився. Спробувавши відштовхнути її, позадкував.
За частку секунди зорієнтувавшись у ситуації, вона підставила йому ногу.
Юнак завалився на спину. Вона скочила на нього, впершись колінами в живіт, щоб забити подих. Ухопивши за комір, роздерла халат, відкривши прив’язаний до грудей чорний предмет із металу й пластмаси. З детонатора на зеленій дротинці звисав простий перемикач. «Чотири дев’яносто дев’ять у будь-якому господарчому магазині», — промайнуло їй в голові.
Біля неї закричала якась жінка.
Якщо хлопець дотягнеться до перемикача — уб’є себе, Тамару і ще купу людей.
Схопивши юнака за зап’ястки, вона притиснула його руки до землі й приважила своїм тілом. Хлопець пручався, намагаючись її скинути. Поліціянти поблизу шоковано завмерли. Вона прокричала:
— Хапайте його за руки й ноги, поки не підірвав тут усе!
Завагавшись хіба на коротку мить, полісмени кинулися виконувати її вказівку. І хоч за звичайних обставин її наказів не слухалися б, але, побачивши пристрій, одразу зрозуміли, що це. Учотирьох знерухомили малому руки й ноги — і міцно скрутили.
Тамара піднялася.
Перехожі задкували, дехто навіть тікав.
У дальньому кутку парку брали в кайданки нервового курця.
Відчинилися ворота палацу, виїхав лімузин.
Садівник побіг до паркану собору.
Перетнувши проспект, авто розігналося і звернуло в бічну вулицю.
Садівник перескочив через огорожу, сягнув рукою за пазуху й вийняв зелений перемикач.
Несамохіть Тамара закричала:
— Ні!
Він вибіг на дорогу й скочив на машину. Водій загальмував, але було вже запізно. Нападник вдарився об вітрове скло, підскочив — і, сліпуче зблиснувши, пролунав страшний вибух. Скло машини розлетілося, смертника відкинуло на асфальт. Залишивши труп посеред дороги, лімузин покотився далі, звернув праворуч і врізався в паркан собору. Той ліг, але й машина зупинилася.
З неї ніхто не вийшов.
Тамара побігла через парк до розбитої автівки. Інші подумали те саме, що й вона, і кинулися за нею. Розчахнула пасажирські дверцята й зазирнула в салон.
На задньому сидінні нікого не було.
Усередині стояв запах свіжої крові. Спереду завмер обм’яклий чоловік. Лице занадто постраждало, щоб його можна було впізнати, але сам він був невеличкий, сивий, а отже — не Генерал — кремезний і лисий.
Генерала в машині не було.
Тамара нічого не розуміла. А тоді збагнула, що водій міг виїхати заправитися. Інша, страшніша теорія — що його відрядили перевірити, чи загроза реальна. У такому разі ним пожертвували. Моторошно, але цілком імовірно.
Увесь салон був у дірках, на підлозі валялися розсипані підшипники.
Тамара побачила все, що було потрібно. Розвернулася й попрямувала назад у парк.
«Я врятувала Генерала, — подумала вона, — і мало не загинула сама.
І що? Хтось про це знає?»
Та вона ще не завершила своїх справ. Гарун казав, що за атакою стоїть суданська влада. Якщо так — це важливо, але їй необхідні докази.
З хлопчини зі скутером зняли пояс — Тамара, щоправда, ліпше дочекалася б саперів, якби могла вирішувати. Тепер копи заковували його по руках і ногах.
Тамара підійшла, і один з офіцерів спитав:
— Що ви робите?
— Це я забила на сполох, — відповіла вона.
Інший підтвердив:
— Це правда.
Перший знизав плечима, що вона сприйняла за дозвіл.
Підійшла до джихадиста. Ясно-карі очі, перший пушок на щоках — страшенно молодий. Така близькість до нього була інтимною та водночас лячною, і хлопець зовсім знітився. Вона повела тихо:
— Твій спільник-«садівник» мертвий.
Хлопець глянув на неї, а тоді відвів очі.
— Він у раю.
— Ти робив це в ім’я Бога.
— Бог великий.
— Але тобі допомогли. — Вона замовкла й заглянула хлопцеві у вічі, намагаючись перехопити погляд, встановити з ним зв’язок. — Тебе навчили виготовляти бомби.
Нарешті він глянув на неї.
— Та що ви там тямите?
— Мені відомо, що тебе навчав Афганець. — Помітивши подив у його очах, натиснула: — І що матеріали вам надали друзі із Судану. — Цього вона не знала, лише підозрювала. Його вираз не змінився. Просто він ще не відійшов від шоку через те, скільки їй відомо. Тамара повела далі: — І що суданці наказали вам убити Генерала.