Кай побачив руїни будівель і високий стовп диму. «Чайка» дещо схилилася набік, неначе здута вітром. Ян пояснив:
— Він летів так низько, що сам постраждав від вибуху. Такої помилки міг припуститися недосвідчений оператор.
Кай промовив:
— Логічно, що американці могли отримати зі своїх супутників такі самі знімки.
— Абсолютно, — підтвердив Ян.
Кай подивився на Джов Мейлін. Вона була молода і не надто впевнена, якщо говорила про щось інше, крім своєї галузі. Кай спитав:
— А у вас, Мейлін, що є?
— Відповідальність на себе взяло угруповання Джихадистський рух суданських салафітів; про нього, однак, мало що відомо — підозріло мало. Їхньому сайту лише кілька днів.
— Нова група, про яку ніхто нічого не чув, — промовив Кай, — створена заради одного удару. Може, щоб відвернути увагу.
— Я це саме перевіряю.
— Інші сайти щось писали?
— Лише загальні ненависницькі коментарі. За винятком китайських уйгурів. Як вам відомо, в них є декілька підпільних сайтів, що представляють сіньдзянських уйгурів-мусульман, утім, вони переважно — якщо не всі — фальшиві. Але факт у тому, що на більшості цих ресурсів радіють убивству китайських комуністів волелюбними африканськими мусульманами.
Кай скривився:
— Пожили б ті уйгури в Судані, за кілька днів самі би прибігли назад в авторитарний Китай.
Він сердився, бо радість уйгурів могла спровокувати стару гвардію Компартії на необдумані дії. Такі, як його батько, вимагатимуть помсти.
— Що ж, — трохи помовчавши, промовив він, — Мейлін, подивіться, що ще ви зможете накопати про Джихадистський рух суданських салафітів. Яне, пройдіться знімками й відстежте дрон до місця запуску. Ши, відрядіть наших людей у Порт-Судан на пошуки уламків дрона, хай спробують визначити його походження. Усі решта, проглядайте арабські та американські новинні канали, слухайте заяви влади. Зранку мушу сповістити міністра закордонних справ, а ближче до вечора, можливо, і президента, тому надайте мені всю доступну інформацію.
Нарада завершилася, і Кай повернувся у свій кабінет.
Секретарка Пен Явень принесла чай. Кави вона не визнавала, називаючи її молодіжним вибриком. На таці стояла тарілка з най-вон-бао, паровими булочками із заварним кремом. Тільки тепер Кай зрозумів, що голодний.
— Звідки ви взяли їх у глупу ніч? — спитав він.
— Мама зробила. Дізналася, що я сьогодні в нічну зміну, й прислала на таксі.
«Явень уже за п’ятдесят, отже, її матері має бути сімдесят з гаком», — подумав Кай. Відкусив шматочок. Булочка була легка й пухка, солодкий крем — неймовірно смачний.
— У вашої мами талант, — мовив він.
— Я знаю.
Кай узяв другу булочку.
З аркушем у руці у дверях кабінету з’явився Ян Йон.
— Заходьте, — гукнув Кай.
Явень полишила їх самих. Ян розклав на столі аркуш, який виявився картою Північно-Східної Африки.
— Дрон запустили з незаселеної частини пустелі за сто кілометрів від Хартума.
Показав пальцем на точку західніше Нілу. На старечій руці Кай помітив вузлуваті жили.
— Швидко ви, — здивувався він.
— У наші часи комп’ютер може автоматично відстежити все.
— Як далеко це від кордону із Чадом?
— Понад тисячу кілометрів.
— Отже, зловмисники — місцеві суданські повстанці, а не теро-ристи-ісламісти.
— Це можуть бути й ті, й інші.
«Що тільки ускладнює справу», — подумав Кай, а вголос сказав:
— Можете відстежити, звідки доправили дрон?
— Спробую. Звісно, його могли привезти на місце в розібраному вигляді, в такому разі відстежити його буде неможливо. Або ж він туди прилетів невідомо коли. Подивлюся, що можу зробити, але аж надто сподіватися не раджу.
За кілька хвилин зайшла Джов Мейлін, її розпирала нетерплячка.
— Схоже, Джихадистський рух суданських салафітів — реальна організація, — сказала вона. — Заснована нещодавно, але на сайті є фото її членів — героїв, як вони їх називають. Деякі з них — відомі екстремісти.
— Вони антиурядові повстанці чи ісламські терористи?
— З огляду на їхню риторику, і те, й інше. Хай там як, не розумію, звідки в них MQ-9 Reaper. Один такий дрон коштує тридцять два мільйони доларів.
— Є якісь зачіпки щодо їхнього базування?
— Гостинг сайту в Росії, але ДРСС, очевидно, там не базується. Не можуть перебувати й в одному з таборів для біженців, де немає зв’язку. Імовірно, сидять у місті — Хартумі чи Порт-Судані.
— Продовжуйте пошуки.
Ши Сян повернувся аж за годину, але в нього була найважливіша інформація. Зайшов із ноутбуком.