— Дуже прикро, — стримано відповів Бак.
— Але не хвилюйтеся, — повів далі Ву. — Ми зможемо надати вам зброю й амуніцію, а також усі розвідувальні дані про заколотників.
Бакові така пропозиція, очевидячки, не сподобалась, але він був занадто хитрий, щоб визнавати це прямо. Промовив натомість:
— Ми раді всякій допомозі, але цього, на жаль, недостатньо.
— Мушу також додати, що її буде надано на певних умовах.
— Яких?
— Що Корея припинить вилазки у спірні води.
— Ми не визнаємо так званої Північної розмежувальної лінії, односторонньо проведеної...
— Ми теж, але питання не в тому, — урвав його Ву. — Просто ми вважаємо, що зараз не час доводити свою слушність, таранячи риболовецькі човни.
— Це був траулер.
— Президент Чень щиро бажає вам перемоги над заколотниками, але він вважає провокації проти Південної Кореї контрпродуктивними.
— Корейська Народно-Демократична Республіка, — сказав Бак, пафосно застосувавши повну офіційну назву Північної Кореї, — не піде на умови шантажистів.
— А ми й не просимо цього робити, — відповів Ву. — Але проблеми слід розв’язувати по черзі. Так більше шансів покласти край усім.
На тому він підвівся, показуючи, що розмову завершено. Бак зрозумів сигнал.
— Я передам ваші слова далі, — промовив він. — Від імені Верховного керівника дякую вам за зустріч.
— Завжди радий допомогти.
Корейці вийшли. Коли двері за ними зачинилися, Кай звернувся до Ву:
— Гадаєте, їм стане здорового глузду вчинити, як ми просимо?
— Дуже сумніваюся, — відказав Ву.
DEFCON З
Підвищений рівень готовності збройних сил. Авіація готова до злету впродовж 15 хвилин.
(У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ США DEFCON З БУЛО ОГОЛОШЕНО 11 ВЕРЕСНЯ 2001 РОКУ)
Розділ тридцять перший
Ґас прийшов в Овальний кабінет із картою.
— У Корейській протоці стався вибух, — повідомив він.
Ще коли була конгресменкою, Полін відвідувала Корею. Знімки з поїздки допомогли їй здобути прихильність сорока п’яти тисяч етнічних корейців, що мешкали в Чикаґо. Сказала:
— Нагадайте, будь ласка, де розташована Корейська протока.
Він підійшов до столу й розклав мапу перед нею. Вдихнувши аромат Гасового одеколону з нотками диму, лаванди й мускусу, Полін заледве стрималася, щоб не торкнутися його. Сам він був налаштований на справи.
— Ось канал, що відділяє Південну Корею від Японії, — показав на карті. — Вибух стався із західного краю протоки, біля великого острова Чеджу. Це популярний пляжний курорт, але там також є чимала база BMC.
— На ній дислокуються американські підрозділи?
— Ні.
— Це добре.
Відвідуючи Корею, вона розмовляла з деякими із двадцяти восьми з половиною тисяч американських вояків, що служили там. Частина з них належала до її виборчого округу. Питала, як їм живеться на іншому краю світу. Хлопці запевняли, буцімто вподобали насичене нічне життя Сеула, нарікали лише, що корейські дівчата занадто сором’язливі.
Вона відповідала за тих юнаків.
Ґас торкнувся вказівним пальцем карти, показавши місце, південніше від острова.
— Вибух пролунав неподалік бази. Хоч і близько не був такий потужний, як землетрус або детонація ядерної бомби, його зафіксували сейсмічні сенсори.
— Що могло його спричинити?
— Точно не природне явище. Можливо, старий нерозірваний снаряд, наприклад, торпеда чи глибинна бомба, але фахівці вважають, це було щось більше. Підозріло схоже на вибух субмарини.
— Що каже розвідка?
У Ґаса задзвонив телефон, і він вийняв його з кишені.
— Сподіваюся, це звідти, — сказав він, а тоді глянув на екран. — ЦРУ. Відповідати?
— Будь ласка.
Він відповів на дзвінок:
— Ґас Блейк.
Далі почав слухати.
Полін дивилась на нього. «Жіноче серце теж може бути нерозірваною бомбою, — подумала вона. — Обережніше зі мною, Ґасе, щоб і я не здетонувала. З’єднаєш неправильно два дротики, і вибухну, знищивши свою родину й надії на новий термін, а заразом і твою кар’єру».
Такі недоречні думки навідували її дедалі частіше.
Завершивши розмову, Ґас сказав:
— ЦРУ зв’язалося з Національною розвідслужбою Південної Кореї.
Полін скривилася. НРС була чимось на зразок шахрайської агенції й мала довгу історію корупції, втручання у вибори та інших незаконних операцій.
— Знаю, — промовив Ґас, ніби прочитавши її думки. — Не найліпші наші друзі, та все одно. Там кажуть, що виявили біля узбережжя Південної Кореї підводний апарат, який їм вдалося ідентифікувати як субмарину класу «Ромео». Майже напевно її збудували китайці для північнокорейського флоту. Такі човни здатні нести три балістичні ракети, хоча ми не знаємо цього достеменно. Коли судно почало наближатися до бази на Чеджу, флот відрядив до нього фрегат.