— З ясельної групи? — спитала Полін, і Ґас гигикнув. — Уже не перший рік Північна Корея вважає нас ворогами, але вирішила завдати удару по наших системах лише сьогодні. Що це могло б означати?
Луїс сказав:
— Стратеги вважають, що війна в кіберпросторі передує справжній.
— Тобто Верховний керівник вирішив у найближчому майбутньому оголосити війну США?
— Я б сказав, найімовірніше, він може оголосити війну Південній Кореї, але, зважаючи на тісні зв’язки між нею та нашою країною, північні корейці вирішили заразом послабити й нас.
Полін перевела погляд на Ґаса.
— Я згоден із Луїсом, — мовив той.
— Я теж, — кивнула вона. — Луїсе, ми плануємо проводити кібер-атаку у відповідь?
— Командувач контингенту ще розмірковує, і я на нього не тисну, — відказав Луїс. — У нас є потужні ресурси для кібервійни, але він не дуже хоче показувати свої козирі.
Ґас додав:
— Коли розгорнемо власне кіберозброєння, ми хочемо, щоб це стало несподіванкою для ворога і він не встиг як слід підготуватися.
— Розумію... — протягнула Полін. — Але сеульський уряд не поводитиметься так стримано.
Луїс сказав:
— Справді. Я навіть вважаю, що вони вже завдали удару у відповідь. Як гадаєте, чому північнокорейський підводний човен підійшов так близько до Чеджу? Припускаю, його комп’ютерні системи лягли, і він збився з курсу.
Полін скрушно промовила:
— Стільки людей загинуло нізащо. — Підвела очі: — Що ж, Луїсе, дякую вам.
— І вам дякую, пані президентко.
Луїс вийшов. Ґас поцікавився:
— Бажаєте поговорити із Чессом до того, як він подзвонить у Пекін та Сеул?
— Так. Дякую, що нагадали.
— Зараз викличу його.
Спостерігаючи, як Ґас говорить телефоном, Полін думала про те, що сталося за відсутності Джеррі та Піппи. Джеррі переспав з Амелією Джудд, а сама Полін мало не затягнула в ліжко Ґаса. Знала, що шлюб ще можна врятувати, і вона спробує це зробити — мусить заради Піппи — але в глибині душі їй хотілося чогось іншого.
Ґас закінчив і сказав:
— Чесс через дорогу, в будівлі Ейзенхауера. Буде тут за п’ять хвилин.
У Білому домі так завжди. Поки годинами тривала напружена робота, Полін не втрачала концентрації, та щойно наставала пауза, її наздоганяло власне життя. Ґас промовив тихенько:
— Уже за п’ять років вас тут не буде.
— Або й за рік, — докинула вона.
— Либонь, таки через п’ять.
Заглянувши йому в обличчя, вона побачила сильного чоловіка, що намагається висловити наболіле. Подумала, що це могло б означати. Відчула непевність. Це її здивувало, бо такого з нею зазвичай не ста-валося.
Він сказав:
— За п’ять років Піппа вже навчатиметься в коледжі.
Вона кивнула, подумавши: «Чого я боюся?»
Він додав:
— Ви будете вільною.
Вона повторила:
— Вільною...
Нарешті збагнула, до чого все йде, відчувши збудження й острах водночас.
Ґас заплющив очі, опанував себе, тоді розплющив і заговорив знов:
— Я закохався в Таміру, коли мені було двадцять.
Тамірою звали його колишню дружину. Полін уявила її собі: висока темношкіра жінка за сорок, упевнена, стильно вдягнена. У минулому — чемпіонка зі спринтерського бігу, нині — успішна тренерка спортивних зірок. Вона була вродлива й ділова, але зовсім не цікавилася політикою.
Ґас вів далі:
— Ми довго були разом, але поступово віддалилися одне від одного. Ось уже десять років як я сам.
У його голосі чулася нотка жалю, і Полін зрозуміла, що Ґас ніколи не прагнув холостяцького життя.
— Звісно, я не став аскетом: ходив на побачення, познайомився з кількома чудовими жінками.
Полін не помітила й натяку на хвастощі в його словах. Це був сухий виклад фактів. «З метою повного висвітлення», — подумала вона, здивувавшись, що навіть зараз мислить канцеляризмами.
Ґас не зупинявся:
— Молодші, старші, в політиці й поза нею. Розумні й сексуальні жінки. Але в жодну я не закохався. Навіть і близько. Поки не познайомився з вами.
— Про що ви?
— Про те, що чекав на вас цілих десять років, — усміхнувся він. — Тож коли треба, почекаю ще п’ять.
Полін охопили емоції. Горло зсудомило, і вона не могла витиснути із себе ані слова. На очі навернулися сльози. Захотілося обійняти Ґаса, припасти до його грудей і виплакатися. Але тут зайшов держсекретар Честер Джексон, і довелося опанувати себе.