— Одна хвилина.
Кай дивився на супутниковий знімок Північної Кореї. Його сповнювало відчуття трагедії від усвідомлення своєї безпорадності.
Радар показав, що ракети з проміжком кілька секунд завдали удару по всій північно-східній чверті Корейського півострова. За підрахунками Кая, на тій території містилося одинадцять ядерних баз, і президентка Ґрін, схоже, атакувала кожну з них.
Те саме зображення було навіть красномовніше на знімку з інфрачервоного супутника.
Чан Дзяньдзюнь підвівся.
— Товаришу президенте, дозвольте висловитися як голові Комісії з нацбезпеки.
— Кажіть.
— Наша відповідь повинна бути рішуча, ми маємо завдати США реальної шкоди, та, найголовніше, пропорційно їхнім діям. Пропоную поцілити трьома ядерними ударами по американських ядерних базах поза межами основної території Сполучених Штатів: на Алясці, Гаваях та Ґуамі.
Чень похитав головою.
— Однієї має бути достатньо. Одна ціль — одна ракета. Звісно, якщо ми взагалі на це підемо.
Втрутився Кон Джао:
— Ми завжди казали, що не застосуємо ядерної зброї першими.
Дзяньдзюнь відповів:
— А ми й не будемо першими. Якщо зробимо те, що пропоную я, станемо третіми. Першими були північнокорейські ультранаціоналісти, другими — США.
— Чан Дзяньдзюню, дякую.
Президент Чень повернув голову до Кая, вочевидь бажаючи вислухати його аргументи проти такого кроку.
Кай опинився в прямому публічному конфлікті з батьком.
— По-перше, слід зауважити, що під час американської агресії проти нас — затоплення «Фудзяня» — не застосовували ядерної зброї.
— Це важливо, — погодився Чень.
Кай збадьорився. Очевидно, президент підгримував стримані кроки.
— По-друге, американці атакували ядерною зброєю не нас, і навіть не наших союзників у Північній Кореї, а заколотників, яким Китайська Народна Республіка нічим не зобов’язана. Можна навіть сказати, що президентка Ґрін зробила послугу нам і всьому світові, знищивши небезпечну групу узурпаторів, які мало не розпочали ядерної війни.
Асистент шепнув щось на вухо міністрові закордонних справ Ву Баю, і той сердито скривився.
— Голова адміністрації Гонконгу зрадив нас, — протягнув він похмуро, — і звернувся з офіційно вимогою до китайської армії негайно прибрати своїх дванадцять тисяч військовослужбовців. Побоюються, що через цей гарнізон Гонконг може стати ціллю для ядерного удару. — Витримавши паузу, додав: — Заяву він зробив публічно.
Хван розчервонівся.
— Зрадник!
Президент Чень сердито промовив:
— Я думав, у нас усе під контролем! Ми призначили його на посаду, бо він був відданий партії.
«Ти посадив свою маріонетку, навіть не замислившись, що вона може вкусити», — подумав Кай.
— От бачите! — підхопив Хван. — Спочатку бунтує Тайвань, а за ним — Гонконг. Я ж попереджав, що виявляти слабкість неприпустимо!
Заговорив Фу Чую, Каєвий керівник:
— Мені шкода доповнювати погані новини ще гіршими, але я щойно отримав повідомлення від віцеміністра з внутрішньої розвідки. Вам варто це почути. Схоже, у нас проблеми в Сіньдзяні.
Це був великий пустельний регіон на заході Китаю, більшість населення його становили мусульмани, серед яких жеврів рух за незалежність.
— Сепаратисти взяли під контроль аеропорт «Дівопу» й штаб Комуністичної партії в Урумчі, столиці регіону. Вони заявляють, що Сіньдзян тепер — незалежна держава, Східний Туркестан, яка зберігатиме нейтралітет у нинішньому ядерному конфлікті.
Кай не думав, що переворот протриває більш як пів години. Армія знищить сіньдзянських сепаратистів, як зграя вовків — отару овець. Одначе в такі часи навіть це сміховинне заворушення було тяжким ударом по гордості Китаю.
Напруженість ситуації одразу ж підтвердив генерал Хван.
— Безперечно, це прояв реакційного імперіалізму! — випалив він. — Подивіться лишень на події останніх двох місяців. Північна Корея, Судан, Південнокитайське море, острови Дяою, Тайвань, а тепер ще й Гонконг та Сіньдзян. Нас убивають, завдаючи тисячу дрібних поранень. Це цілеспрямована кампанія на позбавлення Китаю територій шматочок за шматочком, за якою стоїть Америка! Треба негайно це зупинити. Нехай США поплатяться за свою агресію, інакше не заспокояться, допоки Китай не перетвориться на запопадливу колонію, якою був ще століття тому. Обмежений ядерний удар — єдиний вихід із цього становища.