Кай зайшов у кабінет Ван Бовеня, секретаря місцевого партійного відділу. Там висів великий портрет президента Ченя. У чорному костюмі, з гладенько зачесаним волоссям, він був схожий на тисячі інших високих чиновників. На столі стояв ще один знімок Ченя: керманич тисне Ванові руку.
Ван був непоказним чоловічком за тридцять, із зачовганими манжетами на сорочці й ріденьким волоссям. Місцеві урядники зазвичай більше тямили в політиці, ніж бізнесі, та попри це, мали владу, тож їх доводилося задобрювати, немов примхливих божків. Помилкові ж рішення таких партапаратників могли мати катастрофічні наслідки. Тін казала, що з акторами й техніками Ван поводиться зверхньо.
З іншого боку, Кай теж мав владу. Він бо із червоних принців. Комуністичні чиновники нерідко бували хамами, однак мусили коритися старшим діячам Партії. Ван зустрів його кислим виразом обличчя.
— Заходьте, Чане Каю, сідайте. Радий вас бачити, сподіваюся, все гаразд.
— Дякую, все чудово. Я заїжджав до Тін і подумав, коли я вже тут, було б добре переговорити і з вами. Про одну особисту справу, як ви могли здогадатися.
— Авжеж, — вдоволено мовив Ван, потішений, що Кай бажає побалакати з ним про особисте.
Кай не мав наміру виправдовувати Тін. Це сприйматиметься як визнання провини. Тож він обрав іншу стратегію.
— Ви, Ван Бовеню, либонь, не надто прислухаєтеся до чуток, що ходять знімальним майданчиком, — почав він, хоча чутки, власне, й були тим, що той пильнував. — Але, припускаю, вам було б корисно знати про заздрість Вень Дзіня до Тін.
— Я про це чув, — відказав Ван, не бажаючи визнавати, що може не знати чогось.
— Не сумніваюся у вашій поінформованості. У такому разі ви, безперечно, в курсі, що, коли Дзінь отримав роль імператора в серіалі, йому казали, що головною зіркою буде він, одначе Тін забрала його популярність.
— Так.
— Я кажу про це, бо розслідування Ґвоаньбу, найпевніше, дійде висновку, що Дзіньове звинувачення засноване на особистій неприязні й, відповідно, безпідставне. Подумав, що вам варто це знати, — то була брехня. — Тін вас любить, — ще більша брехня. — Ми б не хотіли, щоб це якось вам зашкодило.
Ван перелякався.
— Я зобов’язаний розглядати всі звіти, — заперечив він.
— Звичайно. Це ваша робота, і ми у Ґвоаньбу все розуміємо. Просто хочеться обійтися без неприємних сюрпризів. Можливо, варто було б провести з Дзінем бесіду й написати до звіту додаток, вказавши, що ним керувало почуття суперництва.
— О, чудова ідея. Так і зроблю.
— Звісно, це не моя справа, але «Кохання в палаці» — дуже успішний серіал. Глядачі його люблять, і було б страшенно прикро, якби на його репутацію впала зовсім несправедлива тінь.
— Тут я згоден.
Кай підвівся.
— Мені час іти. Як завжди, купа справ. Переконаний, у вас так само.
— Так і є, — підтвердив Ван, обвівши поглядом кабінет, де не було видно жодних ознак термінових справ.
— До побачення, товаришу, — попрощався Кай. — Радий, що нам вдалося порозумітися.
* * *
Каєві батьки жили за містом у просторій двоповерховій віллі, що стояла на невеликій ділянці в новому котеджному містечку, призначеному для заможнішої верстви середнього класу. Їхніми сусідами були поважні урядовці, успішні бізнесмени, старші військові офіцери та керівники великих підприємств. Батько Кая, Чан Дзяньдзюнь, завжди казав, що йому не треба іншої оселі, аніж компактна трикімнатна квартира, в якій виріс Кай, але зрештою погодився на вмовляння дружини, Фань Ю, — або ж просто виправдовував ними зміну своєї думки.
Кай же ніколи не прагнув жити в такому нудному районі. Власна квартира влаштовувала його за всіма параметрами — ще й на городі порпатися не мав. У місті вирувало життя: вирішувалися державні й бізнесові справи, відбувалися культурні події. На околицях робити було нічого, та і їздити звідти страх як незручно.
Дорогою туди, в машині, Кай сказав Тін:
— Завтра розповім міністрові, що донос на тебе написав заздрісний конкурент. Ван усе підтвердить, і розслідування закриють.
— Дякую, коханий. Мені шкода, що тобі довелося клопотатися цим.
— Таке трапляється, проте надалі будь обережнішою, коли кажеш щось або навіть киваєш у відповідь.
— Буду, обіцяю.
У будинку пахло прянощами. Дзяньдзюнь ще не повернувся з роботи, тому Кай із Тін сіли на ослінцях у сучасній кухні, де готувала Ю. Шістдесятип’ятирічна Каєва мати була мініатюрною жіночкою зі зморшкуватим обличчям і помережаним сивими пасмами чорним волоссям. Розмовляли про серіал. Ю сказала:
— Імператору старша дружина подобається лише тому, що вона медословить і підлабузнюється, хоч у душі підла.