Фатіма повернулася до машини, водій відчинив дверцята.
Перш ніж сісти, вона кинула недокурок на землю й розтоптала підбором.
Уся розмова тривала, доки тліла її сигарета. Сівши в машину, вистромилася з дверей.
— Думайте, — повторила Фатіма. — До зустрічі.
Водій зачинив дверцята. Кія звернулася до Зарії:
— Що думаєш? Поїдеш із Фатімою в Нджамену?
— Як мати пустить — так!
Очі Зарії блищали від захвату й надії. Кія була всього на чотири роки старша, але різниця у віці між ними відчувалася гостро. Вона вже мала власну дитину й краще усвідомлювала всі ризики.
Подумала про Хакіма в брудній футболці й намисті. Тепер у неї був вибір між ним і Фатімою.
Здавалося, очевидний.
Зарія і собі запитала:
— А ти, Кіє? Поїдеш із Фатімою?
Кія завагалася на мить.
— Так, — врешті відповіла вона й додала: — Звичайно.
* * *
Червона неонова вивіска ресторану палахкотіла англійською назвою: «Bourbon Street». Кія приїхала туди надвечір «мерседесом» Фатіми разом із Зарією та ще двома дівчатами, яких не знала. Вони увійшли в хол, встелений товстими килимами, й зі стінами кольору білих орхідей. Заклад виявився навіть розкішнішим, ніж уявляла собі Кія. Це її підбадьорило.
Вражені дівчата задоволено охнули, і Фатіма сказала:
— Милуйтеся зараз, бо це вперше й востаннє ви заходите сюди через парадні двері. Вхід для персоналу — ззаду.
У вестибюлі стовбичили двоє кремезних чоловіків у чорних костюмах, і Кія здогадалася, що це охорона.
Зала була простора. Уздовж однієї стіни тягнулася довга барна стійка. Стільки пляшок в одному місці Кія ще зроду не бачила. Цікаво, із чим вони? Столиків налічила із шістдесят, коли не більше. З іншого кінця, навпроти бару, стояла сцена із червоною завісою. Раніше Кія й подумати не могла, що в ресторанах можуть давати ще й концерти. Килими вкривали всю підлогу, крім круглого майданчика перед сценою, що, як здогадалася Кія, призначався для танців.
У залі випивало з десяток чоловіків, їх обслуговувало кілька дівчат, та назагал там було порожньо, і Кія зрозуміла, що ресторан тільки-но відчинили. Червоно-біла форма офіціанток була дуже гарна, але Кію вразило, які короткі в них спіднички. Фатіма представила новеньких офіціанткам, котрі одразу ж засюсюкали з Наджі, та бармену, який був стриманіший. На кухні шестеро кухарів чистили й нарізали овочі на соуси. Для приготування страв на стільки столів кухня здавалася затісною.
Довгий коридор вів до кімнаток, у кожній із яких стояло по столику зі стільцями й довгим диванчиком.
— За додаткову платню гостям надають приватні кімнати, — пояснила Фатіма.
Кія здивувалася, навіщо платити, щоб повечеряти на самоті.
Розміри закладу вражали. Напевно, Фатіма страшенно розумна, коли керує всім цим. Кії стало цікаво, чи допомагає власниці чоловік.
Проминувши невеличку кімнатку для персоналу з вішаками на одяг, вони вийшли крізь задні двері. З іншого краю подвір’я стояла біла двоповерхова будівля із синіми віконницями. Біля входу, дихаючи прохолодним повітрям, сиділа літня жінка. Коли Фатіма підійшла, вона встала.
— Це пані Амат аль Ясу, — представила жінку Фатіма, — але всі називають її просто Джадда.
«Джадда» — розмовне слово, що означає «бабуня». Вона була невеличка й опасиста, та в її очах Кія розгледіла ту саму суворість, що й у Фатіми. Познайомивши з нею новеньких, власниця сказала дівчатам:
— Якщо слухатимете Джадду, дурниць не наробите.
Дверми в приміщення слугував шматок гофрованої бляхи, прибитий до дерев’яної рами, втім, таким не здивуєш у Нджамені. Усередині тягнулися ряди кімнаток і спільний душ. Другий поверх був точною копією першого. У кожній спаленьці стояло дві невеликі шафи й по два вузеньких ліжка, між якими лишалося простору тільки для однієї людини. Більшість мешканок готувалися до вечірньої зміни: робили зачіски й одягали форму. Джадда оголосила дівчатам, чого від них очікують, а також, що вони ходитимуть у душ щонайменше раз на тиждень — і це неабияк здивувало новоприбулих.
Кію та Зарію поселили разом. У кожній шафці висіло по формі й комплекту європейської спідньої білизни: бюстгальтер і вузенькі трусики. Дитячого ліжка ніде не було, отже, Наджі спатиме з Кією.
Джадда наказала їм одразу перевдягатися, бо заступали на зміну сьогодні ж. Кія намагалася потамувати паніку: так скоро! Схоже, у Фатіми все відбувається швидше, ніж очікуєш. Зарія запитала в Джадди:
— Як ми зрозуміємо, що робити?
— Вас приставлять до досвідченіших дівчат, котрі вам усе розкажуть, — відповіла наглядачка.