Дзвонила Соня Купер. Дуже наполегливо. Я довго вагався, але все ж таки прийняв дзвінок.
— Ти просто гнида! — отруйно засичала трубка.— Ти щур, зрозумів? Ти гній, а не людина! Тобі тепер усе життя доведеться оглядатися! Щодня, щохвилини! І якого тобі на місці не сиділося, га?! Схотів у правду погратися?! А чи ти її знаєш — ту правду?! Ти ж не мене, ти себе підставив, уторопав?! І от кому тепер точно не позаздриш — так це тобі, козел! Ну, привіт тобі скоро передадуть, навіть не сумнівайся!..
— Дівчино, я вас зараз записую,— збрехав я.
— А я номером помилилася,— миттю відгукнулась вона.— Козел!
Пішли короткі гудки. Ага, а тепер уже точно фініш, меланхолійно подумав я. Хоча, хто вона така, ця Соня Купер, щоб її боятися? Та ніхто, пусте місце! Зате Саша... Це щось зовсім інше... Барига під мєнтовським дахом зі зв’язками в кримінальному світі... Цей здатен попсувати мені життя... Але якого хріна? — раптом подумав я. Хіба не про це ти мріяв, коли вдень просиджував штани, щоб зліпити звіт про чергове нудотне засідання виконкому міськради, а ввечері дивився разом з Мариною випуски «Newsroom»? Це ж справжнє розслідування, не якась там паркетна журналістика!
Хоча який ти в біса журналіст? — раптом втрутився інший я, набагато скептичніший і непідвладний нападам дебільного ентузіазму. Якщо ти купляєш дурь у бариги і гасишся в його квартирі, то кого саме ти намагаєшся викривати — себе чи свого ж наркоділера? Припустімо, все так і є, відповів перший я, але яке відношення мої залежності та гріхи мають до суті справи? Моя задача — висвітлювати судовий процес. Я повинен надати суспільству правдиві й чесні новини! Якщо я впевнений, що свідок бреше, мій обов’язок — повідомити загал про цю брехню. Я не маю відсиджуватися у кущах, і все, що мені треба,— просто робити свою справу.
До того ж, і Віка тепер не дозволить мені з’їхати з теми... Між іншим — що вона там таке накопала?.. Та хіба ж у цьому тепер справа? Я хочу знати тільки одне — правду, чого б це мені не коштувало.
Кіндсфатер
1
Заголовок. У справі про вбивство дочки народного депутата Штоса з’явився новий підозрюваний.
Лід. До вбивства дочки відомого бізнесмена і народного депутата Володимира Штоса, двадцятирічної Наталії Штос, може бути причетний молодий чоловік на ім’я Саша, який в ніч її загибелі був присутній на вечірці в маєтку батьків загиблої. Про це стало відомо 18 травня в ході чергового судового засідання у цій справі.
Корпус. У суді було повторно допитано свідка Софію Купер, яка приятелювала з загиблою і теж брала участь у тій злощасній вечірці. За її свідченнями, на вечірці вона познайомилася з молодим хлопцем на ім’я Саша, котрий, ймовірно, причетний до торгівлі наркотиками. «Я бачила у нього марихуану»,— розповіла Купер у залі суду. За її словами, коли вона бачила Наталію Штос востаннє, згаданий Саша залишався в кімнаті разом із потерпілою та іншими учасниками вечірки — Денисом Луговим, Русланом Захарченком і такою собі Яною. Софія Купер також додала, що бачила, як підозрювані Захарченко і Луговий готували наркотик для себе і Наталії Штос. Свідок, відповідаючи на питання суддів, пояснила, що не знає, хто саме приніс на вечірку героїн.
У той же час, як з’ясувалося в суді, свідок Купер була у романтичних стосунках з Сашею і неодноразово бачилася з ним після смерті Наталії Штос. Купер заявила, що не знає прізвища і адреси молодого чоловіка і не може дати суду іншої інформації, яка б допомогла встановити його особу. Наступне засідання у цій справі призначене на друге червня.
Справка. Наталія Штос була знайдена мертвою у ванній кімнаті ранком після вечірки, яку вона влаштувала в будинку своїх батьків 14 квітня 20... року. Причиною смерті стало передозування наркотику, згідно з даними експертизи — сильнодіючого опіату. За фактом смерті Наталії Штос було відкрито кримінальне провадження відповідно частині першій статті 115 КК України (умисне вбивство). У вбивстві Наталії Штос підозрюються двадцятирічний Денис Луговий і дев’ятнадцятирічний Руслан Захарченко. Перший оголошений у всеукраїнський розшук, другому обраний запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Суд у цій справі продовжується з вересня 20... року. Підсудний Захарченко категорично заперечує свою провину. Санкція за згаданою статтею обвинувачення передбачає до 15 років позбавлення волі.
Я подумав хвилинку і відредагував другий абзац корпусу — замість «була в романтичних стосунках», написав «перебуває в романтичних стосунках».
Зберегти.
Статус: журналіст здав.
2
За п’ятнадцять хвилин пішли пости по «асьці» від редактора:
Zloy_red: чому заголовок «новий підозрюваний»? його раніше не підозрювали?
McMurphy: зараз з’явилися підстави підозрювати
Zloy_red: раніше згадувалося, що був такий Саша?
McMurphy: підсудний казав
Zloy_red: заголовок не коректний
McMurphy: він читабельний, відповідає дійсності, привертає увагу
Zloy_red: не знаю, не впевнена, підозрюваний — це значить, що його підозрює слідство чи міліція
McMurphy: яка міліція? це судовий розгляд! і у суду є підстави його підозрювати!
Zloy_red: хто це сказав? суддя сказав, що суд підозрює цього Сашу?
McMurphy: його викличуть у суд, як тільки встановлять його особу. Там написано, що він пов’язаний з наркотиками, і Захарченко каже, що це не дрібний товкач, що під ним два райони міста
Zloy_red: а сам ти в нього не затарюєшся?
Я прикусив губу, чомусь захотілося відчинити кватирку.
McMurphy: з чого ти взяла?)
Zloy_red: та ти якийсь наче придуркуватий останнім часом
McMurphy: так це мій нормальний стан)
Zloy_red: якби я цього не знала, то вирішила б, що ти обдовбаний ходиш на роботу.
McMurphy: здала б мене?)
Zloy_red: моментально! наркомани нам не друзі
McMurphy: але і не вороги)
Пауза.
McMurphy: рекомендую залишити заголовок
Zloy_red: та я вже зрозуміла
McMurphy: тільки зберешся щось тобі сказати, а ти вже розумієш, наче екстрасенс. Ну, про що я зараз думаю?
Zloy_red: про те, навіщо тебе викликає Віка.
McMurphy: а мене викликає Віка?
Vika: Данька, бігом до мене!
McMurphy (to Zloy_red): ти точно екстрасенс...
McMurphy (to Vika): вже йду
Статус: редактор вичитав.
Статус: новина опублікована.
3
Декоративна рибка в круглому акваріумі глумливо махнула пишним хвостом. Я тебе засмажу на пательні, карасику, чомусь подумав я зі спокійною буденною злобою. Віка відсемафорила мені черговою посмішкою і швидким рухом указала на стілець поруч зі своїм кріслом: начальство перебувало в бадьорому і бойовитому настрої.