(голосно)
Воскрес? Месiя?!
Й о г а н н а
На бога, сестро, тихше! ще почує хто з люду й донесе синедрiону.
М i р i а м
Ви боїтесь, коли б вам за Месiю кров не пролити так, як вiн за вас пролив свою?
Й о г а н н а
Проллєм, як буде треба, - тепер не час.
М i р i а м
Ти, жiнко, чим торгуєш?
Й о г а н н а
Сказала б я, питання не до речi.
М i р i а м
А ти не знаєш, де тепер Месiя?
На небi, певне?
Й о г а н н а
Кажуть, на землi, мiж людом ходить.
М i р i а м
Отже, в вас надiя, що є кому i вдруге кров пролить, як прийде знову час!
(Гiрко смiється).
А я не вiрю, щоб вiн воскрес, бо ви того не вартi!
Й о г а н н а
Вiн не вважав, чи вартий хто, чи нi.
М i р i а м
Се правда! вiн нiколи не вважав на те, що з вас нiхто його не вартий.
I все-таки не вiрю, що воскрес вiн.
Й о г а н н а
Але ж вiн сам пророкував про те!
М i р i а м
Для сеї самої юрби воскреснуть?
На се, либонь, не стало б i Месiї!
Й о г а н н а
Здається, помилилась я, бо ти, як бачу, не прихильниця його.
М i р i а м
Прихильних мав вiн досить i без мене.
Йоганна зо страхом ховається в поблизький гурток.
М i р i а м
(їй услiд)
Не бiйсь! не розкажу синедрiону, бо вiн для мене не милiш, нiж ти, хiба однаково ненависний.
(Близько проходить старий галiлеянин, Мiрiам звертається до нього).
Що, батьку, чи правду кажуть, що воскрес Месiя?
С т а р и й
Так правда, як i те, що вiн пролив за всiх нас кров свою святу, невинну.
М i р i а м
Вiн не за всiх пролив. Неправда, значить.
С т а р и й
Як не за всiх!
М i р i а м
За мене вiн нi краплi не проливав.
С т а р и й
А, ти не вiриш в нього…
(Хоче й собi сховатись у гуртi).
М i р i а м
Я вiрю в нього!
Старий спиняється.
Вiрю бiльш, як ти, бiльш, як усi ви.
С т а р и й
То приходь сьогоднi до нас на збiр.
М i р i а м
(з вiдразою)
Щоб я до вас прийшла?!
Ховатися по норах вкупi з вами?
Менi при вас нема чого робити: у мене на чолi немає плями!
С т а р и й
А в кого ж є?
М i р i а м
У вас, у всiх у вас!
Усi ви допустили, щоб Месiя кривавий викуп дав за вашi душi.
I вам прийнять його було не тяжко?
Вiддячились ви, правда, хто сльозою, хто щирою до ворогiв любов'ю…
С т а р и й
Вiн сам казав нам ворогiв любити.
М i р i а м
А ви й зрадiли! так вам безпечнiше: душа врятована та й тiло не загине!
С т а р и й
(з острахом)
Хто ти така?
М i р i а м
Я? "Одержима духом"!
С т а р и й
Благай Месiю, щоб зцiлив тебе i визволив вiд того злого духа святою силою своєї кровi й тiла.
М i р i а м
Щоб визволив мене цiною кровi?
Своєї кровi? Та невже ти, дiду, гадаєш, нiби я себе цiную дорожчою, нiж чиста кров його?
Так слухай же: чи в огнянiй геєнi, чи в темрявi без краю доведеться менi навiк-вiкiв з душею пробувати, та радощi моєї не зруйнує сам князь темноти, радощi вiд того, що на менi не важить кров Месiї, що вiн її за мене не пролив анi краплини.
С т а р и й
Як могло те статись?
М i р i а м
Ненависть врятувала вiд грiха.
С т а р и й
Кого ж ненавидиш?
М i р i а м
Всiх вас, себе i свiт.
С т а р и й
За тебе теж пролита кров, та дармо, бо ти не прийняла святого дару.
М i р i а м
I не прийму! бо я не Астарот, щоб мала кров приймати в подарунок.
Непримiтно пiдходить слуга синедрiону i з ним римський преторiанець.
С л у г а
Про що говорите?
С т а р и й
(заминаючись)
Це, бачиш…
М i р i а м
Про Месiю!
С т а р и й
Зовсiм ми не про теє розмовляли.
П р е т о р i а н е ц ь
А хто ж то, дiвчино, отой Месiя?
Поки преторiанець i слуга слухають Мiрiам, старий галiлеянин ховається мiж людьми.
М i р i а м
А той, що ви недавно розп'яли, ви знаєте, вiн цар був iудейський.
Тепер вiн знов по всiй країнi пiде, бо вiн воскрес, воскрес у новiй славi!
Нехай там стережуться цар, i цезар, i весь синедрiон, пекельна рада!
П р е т о р i а н е ц ь
(хапає її за руки, киває на слугу)
А дай шнурка, ми спутаємо кiзку, щоб не брикала дуже.
М i р i а м
Що? в'язати?
(Зручно нахиляється, бере камiнь i пускає в голову слузi).
Хоч одного, та все ж покарбувала!
Її знов хапають за руки, скручують i в'яжуть. Слуга одною рукою обтирає кров, а другою помагає в'язати Мiрiам.
М i р i а м
Хотiла б я всю вашу кров пролити, вiддячити за жертву!
П р е т о р i а н е ц ь
Що ж та жертва, коли ви кажете, що вiн воскрес?
М i р i а м
Так що ж? Хiба минає все минуле?
Вiн пережив три вiчностi в три ночi, прийняв три смертi. Чи тепер, воскресши, забуде вiн страждання, зраду, смерть?
Простити може, а забути - нi!
О, будьте проклятi!
С л у г а
Хто?
М i р i а м
Всi ви! Цезар, синедрiон, i цар, i весь народ!
Тим часом на майданi гурти потайних прихильникiв Месiї зникли, а надбiгла юрба iудеїв, фарисеїв та садукеїв, почувши гомiн на майданi.
С л у г а
(кричить до народу)
Гей, слухайте, вона нас проклинає!
Г о л о с и з ю р б и
Що? Що тут? Хто ся жiнка? Що їй треба?
За що її зв'язали? Зрада? Змова?
М i р i а м
Я проклинаю вас прокльоном кровi!
С л у г а
Що суджено кленучому?
Г о л о с и в ю р б i
Камiння.
Люди набирають камiння i з диким ревом кидають на Мiрiам.
М i р i а м
Месiє! коли ти пролив за мене… хоч краплю кровi дарма… я тепер за тебе вiддаю… життя… i кров… i душу… все даремне!.. Не за щастя… не за небесне царство… нi… з любовi!
(Падає пiд градом камiння)