– А хто ж йому панель всередину відкрив?
– Так він сам і відкрив.
– Навіщо, якщо двері в енергетичний реактор незачинені?
Хтось наступив у калюжку крові, розмазуючи її по підлозі. Повільність капітана Пія починала дратувати.
– Незачинені? Зовсім?
– Як зараз, - той, хто знайшов Нерха кивнув головою і продовжив. - Поза у нього досить неприродня. Може його штовхнули?
Дійсно, подумав Хоут, ноги зігнуті дивно і на одну сторону. І чому на підлозі кров?
– Чому він спиною лежить? Якби він поліз у розкриту панель, він би звалився головою вперед.
– Давайте його знімемо, - капітан нахилився і, пробуючи, взяв Нерха за руку. Хтось взяв його за іншу. Всередині переплетення тензійних штирів проскочила іскра. Тіло зтягли зі штирів, низький гул відразу зник. Нерх, ударившись головою об підлогу, звалився обличчям донизу. Вся його спина вигоріла всередину, напевне, на сантиметрів п’ять. Було видно почорнілий хребет і уламки ребер, кістки швидко розкришилися, коли труп упав. М'які тканини були обвуглені і розрізнити їх було неможливо. Певно, увесь тулуб інтерпретатора було просмажений.
Хоут відчув, що його зараз може вирвати, напружилася неслухняна грудка у горлі.
– Я вважаю, він сидів навпочіпки, - рука капітана помітно тремтіла, - повертався, щоб поставити панель на місце і втратив рівновагу, і спиною упав туди.
А звідки ж кров? подумав Хоут. На спині трупа не було ні краплі крові.
– Тільки чого він туди поліз?
Ніхто не знав.
Це знав один Хоут.
– Він останнім часом постійно лазив кудись. О, Боже! – той, що говорив схлипнув.
– Добре, віднесіть тіло до шлюзів. Поставте варту. За годину ми попрощаємось з нашим Нерхом, - майже пошепки вимовив Пій. Хоут бачив, як йому важко дається цей спокій. - Де другий штурман?
Рохт з'явився перед ним.
– Ми знову робимо стрибок, давай, рушій на корму.
– Чого ви поставали? - гаркнув Пій на натовп. - По своїх місцях! Приберіть тіло, - і він не оглядаючись пішов, стиснувши руки у кулаки. Хоут відтягнув Хіну подалі.
– Нерх не сам упав на панель.
Хіна підняла голову, не розуміючи його слів. Внутрішньо вона вся тремтіла.
– Він не упав сам, тільки звідки тоді кров? Він що, порізався і ліг відпочити на штирі? Так? Йдемо. Тримайся мене.
Арро вони не зустріли. Але зустріли жалобну варту, що йшла до шлюзів. В світлі ламп блиснули начищені "гауссовки" і пістолети-трабери. Хоут проводив їх розсіяним поглядом.
В рубці їм сказали повертатися назад.
Вони повернулися в четвертий модуль. Хоут не говорив а ні слова. Тепер все скінчено, вони залишились без Нерха. У голові одразу робилося пусто від цієї думки. Що тепер вони зможуть зробити? До Нуаба ще летіти і летіти, а на інвалідному судні... Але головне - Нерх. О, Боже! Все настільки нереально і стрімко...
Хоут тупо витріщився на панель трансінфлюентора. Скачущі вогники індикаторів ритмично перемигувались один з одним. Вочевидь, скоро вони зроблять Стрибок.
Хіна торкнулася його долоні.
– Хоут, скажи що все це... - вона ковтнула, не договоривши. – Що відбувається?
Він повернувся і відшукавши її очі, прошепотів:
– Я не знаю. Не знаю. Щось дуже-дуже недобре, навіть жахливе, - він замовк, напіввідкривши рота, і карусель думок в його в голові завертілася ще швидше, повторюючи це слово ще й ще: жахливе, жахливе, жах...
– Нерх знав, - проговорив він все ще в своєму ступорі. Рука Хіни міцніше стиснула його долоню, але він цього не відчув.
Нерх знав, а тепер його немає. Але він, Хоут, був поруч, коли Нерх казав про всі відкриті ним "дива". Тоді наступний удар буде...
– Хіна, тобі небезпечно лишатися тут! - він оживився, і серце всередині у нього тривожно забилося.
– Я хочу з тобою.
– Тобі небезпечно залишатися зі мною!
– Хоут...
– Я серйозно...
Очі дівчини звузилися. - Ти такий помисливий?
– Хіна, я буду надзвичайно зайнятий зараз. Тобі нерозумно знаходитися тут. І ти теж маєш бути на своєму місці. Я відведу тебе в релятивиський.
– Ні, Хоут, я буду з тобою.
Хоут уже йшов по коридору, ведучи її за руку. Тіло Нерха весь час стояло перед очима.
Тому-то він і відкинувся до стіни, коли праворуч раптом почув тупіт. Рука мимоволі метнулася, щоб захистити Хіну. Але це був тільки Рохт.
– Хоут, не уходь. Ти теж будеш стояти в караулі. Тримай, - другий штурман вийшов у світло коридора. Одяг на ньому був зім'ятий і не розправлений. "Гауссовка" висіла на плечі прицілом донизу. Рохт витяг з-за пояса променевий пістолет і вручив його Хоуту.