Час: 16:36 основного часу; Температура: 364,33К під сонцем; Вітер: S-W 4,14 м/с; оточуючий шум 29,6 дБ; Освітленість: 175,76 кЛк...
« …ОСТАННЯ ДУМКА: Не випускати його з рук…»
... Хоут закричав, вириваючись з залізних розпечених обіймів. Робот не може... Він не може обійняти його другою рукою, її не пускає... Її заклинило! Піднирюючи під нею, Хоут раптом опинився на свободі. Шайтан, не очікуючи такої спритності, хитнувся уперед. Хоут і сам не очікував. Голодний, з поламаними ребрами, з запомороченою від отруєної крові головою... Робот розвернувся знову на нього, проти вітру.
– На! - Хоут схопив жменю піску і кинув в Шайтана, але пісок не долетів і попав тому на коліно. Негайно почувся хруст, ніби той ламав власну ногу. – На! - Хоут жбурнув другу жменю, на цей раз у розкритий тулуб. Робот ішов на нього, борючись зі своїм пошкодженим коліном, куди забивалося все більше піску. Ногу заїдало. Шайтан наступав.
Відступаючи назад, Хоут спіткнувся і впав. Ніби вогняна блискавка у спині. Тільки тепер він відчув цей біль. В трьох кроках на піску лежала зламана «шабля», та сама. Кінець її був відламаний, але вістря зламу дозволяло ще відновити клинок...
Шайтан розмахнувся ногою, і Хоут в саму останню мить встиг ухилитися від удару, але металева нога все ж таки зачепила його, зірвавши одяг і шкіру зі спини... Куди?.. Гостра біль у хребті. Він відкотився, намацуючи рукою «шаблю». Шайтан уже розвертався, обрушуючи на нього руку. Хоут отримав удар у груди, відлетів на кілька кроків, але за секунду вже очухався і дотягнувся до пекучої гарячої рукояті. Нога робота опустилася на пісок поряд з ним, Хоут не думав про біль, не думав ні про що. Шайтан розмахнувся ногою, як на футболі, але Хоут встиг відкинутися далі. "Вдарити по внутрішніх зв'язках!" промайнуло у нього в голові, і він уже стояв, дивлячись на розкриті груди робота, де похитуючись у гнучких трубках, шли волокнисті з'єднання. Дико блиснуло лезо клинка. Він замахнувся і вдарив по ним, в цю саму мить по руці, що тримала зброю, пішов удар у відповідь і бліді блискавки освітили всередині груди робота, звиваючись і чіпляючись за залізо, як вогненні змії. Але він опинився занадто близько до робота і простягнутий залізний кулак ударив його по голові.
Майже відразу Хоут відчув кров на виску і зрозумів, що його череп ледве витримав. Він стояв рачки, а робот ішов до нього... Хоут підскочив, задер голову, злякавшись тіні над своєю головою. Він був під нависаючими камерами трансінфлюенторів і у першу мить йому здалося, що вони вже валяться на нього. Він був у пастці. Зараз той завалить його камерами!.. Шайтан уже робив останній крок... коли Хоут піднявся і з криком кинувся йому попід ноги...
Робот ударився ногою об його тіло, спотикаючись і нахиляючись усім тілом вперед, якось уповільнено падаючи, високо задерши руки і чіпляючи ними крайню камеру. Зриваючись, вона полетіла всією своєю масою на робота, штовхаючи сусідні, і раптом все це, уся система розбитих трансінфлюенторів, разом із камерами, кришками, ковпаками, з важкими пластинами внутрішньої екранізації, все це звалилося униз...
Час: 16:37 основного часу; Температура: 360,97К під сонцем...86,1дБ... м22… Температу… ра... Темп... і… с. ?.. 12Щио... у… унг24&08вл… #19... 91\... 6А,13К... Я… нзв… »