– І що найдивовижніше, – вона обмахнула рукою зірки, – що ці червоточини з’єднують ідентичні точки часу. Встигаєш за мною?
– Ні, – Хоут не міг збагнути чи «встигає» він за її поясненням.
– Ну як же! Час складається з моментів, час дискретний разом з простором!
– Хіно, – він взяв її за руку, що трималася на його лікті, – це по-моєму всі знають...
– Не перебивай. Тепер дивись далі. Беремо айнштейнівську формулу, скажімо, для довжини. При швидкості нуль, відношення квадрата нуля до квадрата швидкості світла само рівне нулю, під коренем одиниця мінус нуль, отримуємо просто довжину покою. Так? Так. Швидкість росте, величина під коренем падає за квадратичним законом, при швидкості рівній швидкості світла у вакуумі отримуємо: довжина покою на корінь із нуля, тобто просто якийсь плаский фронт. Далі, припустимо, переходимо швидкість світла...
– Але ж маса-то нескінченна! Без трансінфлюенторів не можна!
– Я сказала «припустимо». Отже, наша швидкість більша за світлову. Відношення квадратів швидкості до швидкості світла, яке? Правильно, більше одиниці. Одиниця мінус величина більше одиниці, отримуємо від’ємне число, і тоді, рішення яке?
– Під коренем від’ємне, отже… е… комплексне число!
Хіна злегка зкривилася. – Ну не комплексне, скажімо, а просто уявне… Уявне число без дійсної частини. Отже, в нашому просторі, яке припустимо за дійсне, нашого предмета існувати не буде. Отже, наше тривимірне тіло при швидкості вище світлової не буде існувати тут, воно по всіх трьох вимірах перейде в простір уявний. Тривимірний уявний простір.
Хоут не те щоб чогось не розумів, просто не міг збагнути, що в цьому всьому так захоплює дівчину.
– І тоді, ми маємо і час в тому світі теж комплексний, тю… уявний, і масу теж уявну. Повернемося до “квантової піни”. Червоточини не однакові, вони постійно в згортці і русі. Тепер дозволь тебе запитати, що відбувається на границі двох сусідніх червоточин? Звісно, ти можеш казати, що там простору ніякого і немає, якщо дискретність визначається самими червоточинами…
– Хіно, – він спробував перервати її.
– Але, оскільки айнштейнівська формула має ряд неточностей, то і в мікросвіті буде своя специфіка. Простір і час і дискретні… і не дискретні.
– Хіна, – повторив він, – мені, правда незручно, все це просто дивовижно, але давайте просто дивитися на зірки.
Хіна замовкла, трохи нерозуміючі дивлячись на нього знизу вгору. Її рука була в його долонях, Хоут навіть не помітив, як це сталося. Якусь секунду він навіть хтів нахилитися і поцілувати цю ручку.
– Вибачте, – Хоут відпустив її і несміло глянув у очі. Та вона чудово все бачила! Він не витримав і відвів погляд. Треба негайно прикрутити адреналіновий кран! – Вибачте ще раз.
Хіна похитала волоссям, погляд її став якимсь задумливим.
– Хоут, таке враження, ніби у тебе встановлені обмежувачі поведінки. (У нього від образи щільно стиснулися губи) І давай домовимося, якщо я не викаю, то ти теж. Я не знаю… – вона в збентеженні розвела руками.
– Правда?
– Ну да. Ти такий милий… і… незграбний.
Хоута внутрішньо стиснуло. Це була інтонація дівчинки про плюшеву іграшку.
– Незграбний?
– Ну…
Більш точно вона висловитись не встигла, в дверях конференц-залу почулися кроки. Хоут обернувся. Неспішною металевою ходою в зал увійшов робот і зупинився, дивлячись на них обох.
– Це Шайто, – тихо шепнув Хоут, розглядаючи блиск на широких полірованих грудях.
– О, вибачте, я не знав, що ви тут, – робот став на місці і подався назад, збираючись вийти.
– Зачекай, Шайто, – Хоут швидкими кроками попрямував до нього.
– Так, я перепрошую. Не спиться, пане Хоут? – у голосі робота лунало не зацікавлення, а проста повага. Майже зовсім по-людськи.
– Послухай, Шайто, – Хоут обійняв металеві плечі. – Будь другом. Дві чашки кави, а?
– Зараз ніч, ви потім не заснете.
– Тоді поклади менше кофеїну. Дві чашки, будь ласка, добре?
– Так, звісно, пане Хоут, – робот попрямував у темний коридор. – Принести сюди, так?
– Так, так.
– Щось ще?
– Ні, дякую.
Коли кроки робота затихли у нічних корідорах, Хоут повернувся до Хіни.
– Це Шайто, робот. Незамінний помічник, але не називай його Шайтаном, він ображається, – Хоут усміхнувся.