Незрячі очі тупилися вперед, ніби в здохлої риби, а над ними виблискувало зловісним розумом третє око. Його погляд був прикутий до Мендрейкового тіла; той, хто дивився крізь це око, не помітив, як Кіті щосили стрибнула ґолемові на спину.
Ґолем виявився смертельно холодним — Кіті аж зойкнула з болю. Навіть за її стійкості це було все одно, що стрибнути з урвища в крижану воду; їй перехопило подих і пройняло болем усе тіло. В голові паморочилось від земляного смороду, шлунок скрутило, до горлянки підступила нудота. Кіті відчайдушно вчепилася здоровою рукою в ґолемове плече. З кожним кроком велетня вона могла впасти на землю.
Дівчина чекала, що ґолем підніме руку й скине її, проте цього не сталося. Магічне око її не бачило — і той, хто керував чудовиськом, не відчував, як вона повисла на його тілі.
Кіті потяглася вперед пораненою рукою: біль пронизав плече — дівчина мимоволі скрикнула. Зігнувши лікоть, вона заходилася мацати ґолемове обличчя, шукаючи величезний рот. Там мусить бути те, про що говорив їй демон: рукопис, схований усередині. Її пальці торкнулись крижаного кам’яного обличчя. Очі в Кіті вибалушились, вона мало не знепритомніла...
Ні, так не вийде. До рота їй не дістати!
Ґолем зупинився. Його спина несподівано почала згинатися. Кіті жбурнуло вперед — вона ледве не злетіла з його пліч. Мимохідь вона побачила масивну неоковирну руку, що тяглася до непритомного юнака: ось зараз рука схопить його за шию й переламає, наче лозину...
Спина згиналася далі. Кіті ковзнула вперед: вона вже ледь трималася за ґолема. Її пальці гарячково нишпорили по величезному пласкому обличчю... і зненацька натрапили на провалля рота. Пальці влізли всередину. Грубий холодний камінь... Якісь гострі виступи — точнісінько як зуби... І щось іще, м’яке й шкарубке. Кіті вчепилася в нього — й цієї самісінької миті зірвалася зі спини чудовиська. Вона полетіла вниз через його плече і важко впала на непритомне тіло юного чарівника.
Лежачи на спині, вона розплющила очі — й заверещала.
Просто над нею нависло ґолемове обличчя: роззявлений рот, незрячі очиці, вирячене третє око, що палало люттю. Та Кіті побачила, що око тут-таки тьмяніє. Розум, що світився в ньому, згас. Тепер це був звичайний глиняний овал, порізьблений чудернацькими лініями, та водночас темний і мертвий.
Кіті поволі підняла голову й поглянула на свою ліву руку. Між великим та вказівним пальцями був затиснутий жовтий сувій пергаменту.
Кіті з болем піднялася на ліктях. Ґолем завмер на місці. Один його кулак був за кілька дюймів від обличчя Джона Мендрейка. Глиняне тіло було вкрите щербинами й тріщинами, як у звичайнісінької статуї. Смертельним холодом від нього вже не віяло.
— Божевільна! їй-богу, божевільна! — хлопчина-єгиптянин стояв біля неї, взявшись у боки й хитаючи головою. — Така сама, як отой африт! Зате, — він показав на тіло чарівника, — ти принаймні м’яко приземлилася...
З-за спини демона, вирячивши очі, боязко наближався Якуб. Кіті застогнала. Рана в плечі, напевно, знову відкрилась, і здавалося, що кожен м’яз її тіла болів. Дівчина якнайобережніше підвелась і встала, вхопившись за простерту ґолемову руку.
Якуб дивився згори на Джона Мендрейка. Ґледстонів посох лежав упоперек грудей чарівника.
— Він помер? — з надією запитав хлопець.
— Ні, дихає. Оце й шкода, — демон зітхнув і позирнув скоса на Кіті. — Завдяки твоїй нерозумній сміливості мені й далі доведеться гарувати на нього,—він поглянув на небо. — Я залюбки побалакав би з вами, та над нами тут висіло кілька куль-шпигунів. Хмара ґолема, гадаю, змусила їх відступити, але вони неодмінно повернуться, й до того ж скоро. Тож тікайте звідси якнайшвидше.
—Умгу.
Кіті відступила на кілька кроків, аж тут згадала про пергамент, який досі тримала в руці. З несподіваною огидою вона розімкнула пальці, і рукопис упав на бруківку.
— А посох? — спитав Бартімеус. — Ти цілком можеш забрати його з собою. Ніхто тебе не зупинить.
Кіті спохмурніла, поглянула на посох. Так, це справді потужна зброя — вона це розуміла. Пан Пенніфізер неодмінно взяв би його. І Гопкінс, і отой невідомий добродійник, і африт Гонорій, і сам Мендрейк... Багато хто загинув через нього.