Выбрать главу

— Хто це? — спитав Макс розглядаючи.

— Кірочка, — процідила Оля крізь зуби. — Blyadina, nenavizhu!..

І раптом з усієї сили вмазала по зображенню підошвою.

— Ти чого? — сполошився Макс.

— Нічого, — покривилась Оля.

— Та хто це така??

— Тварюка, котрої я боюсь більше всіх на світі, — швидко проговорила Оля.

— Я думав, ти нікого не боїшся, — спробував пожартувати Макс, але Оля навіть не всміхнулась — лиш відсторонено мазонула пальцями по дисплею, і перед зображенням виплив прямокутник стислої довідки:

Кіра Арзамасова (рос. — Kira Vladislavovna Arzamasova)

27 років, Могильов (імовірно)

Російська терористка-бойовик, польовий командир, лідер «Вільної Росії»

— Вона… не схожа на бойовика, — здивовано протягнув Макс.

Власне, він розумів, що бовкнув дурницю — він бачив бойовиків хіба оце нині та ще інколи в репортажах, побіжно — якихось ув’язнених волоцюг, котрих журналісти називали бойовиками…

— Вона й не бойовик, — сухо одповіла Оля.

— А хто?

— Професійна терористка, от хто.

Макс трохи помовчав, а тоді все ж спитав:

— А в чому різниця?

Оля зітхнула і заговорила, не те щоб неохоче, але якось… тяжко.

І немов сама до себе…

— Арзамасова практик, а більшість «басмачів» дурні ідеалісти, смішно… — вона задумалась, мляво всміхнувшись. — Я могла більшість із них «ubrat' na bazare» тим простим фактом, що вони ніхто і звати їх ніяк, волоцюги з «заброшки», вони не довоєнна Росія, вони ніхто — союзницькі шльондри, мирняк, колаборанти… — Оля потягнулась. — Моя бабуся по батьку була реальним військовим крекером, і поки вони всі тут на Землі підставляли зади корпораціям, вона реально мочила козлів… Тобто…

Оля ніяково озирнулась на Макса, і той легенько торкнув її за плече, мовляв — я зрозумів, КОГО мочила твоя бабця, продовжуй…

— Так от, Кіру Владиславівну оцим усім не проймеш, ні.

— Чому?

— Як тобі пояснити… — Оля поморщилась. — Чого хочуть повстанці?

— Незалежності для конгломерації, — одчеканив Макс.

В усякому разі — в репортажах завше казали так…

— Hujnya.

— …?

— Ні, реально дурня собача. Ніхто не дасть Смоленську незалежності — це розуміє будь-хто з тих тупоголових воїнів. Вони хотять, щоб… Ну от дивись — реально вони вимагають давати росіянам громадянство, хоча б декому, хоча б формально…

- І?

— От. А Арзамасова хоче не цього, їй плювати на десятки мільйонів злиднів, які душу продадуть військово-цивільній адміністрації за зайвий десяток років життя, не те що за вічність. Арзамасова сама хоче правити конгломерацією — ось її мета.

— Але… вона ж не зможе балотуватись, її не…

— О, ні! Вона не хоче сидіти в мерії, на біса це їй? Ні, вона буде і далі чалитись по «заброшці» — яка різниця? Вона хоче сама керувати адміністрацією, — Оля заводилась все дужче, вже на Макса зовсім не зважаючи. — І якщо вона вищемить нас із Єльні — а вона вищемить — то тупо прийде… не в мерію, ні! Вона прийде до офіційного представника Paradise Inside або ще куди і скаже: якщо ви хочете робити бізнес, то робите бізнес через мене, інакше ваші човники не злітають з «Біосфери-1», і взагалі з сотні миль навкруг, не злітають, а падають. Ви хочете ще більше платити поліції, будувати нові космодроми, ганяти особовий склад із Гомеля, формувати конвої прикриття чи знов і знов без толку бомбардувати «Лесополосу» і шерстити «Промзону», хочете? Ні?

Оля видихнула.

— Нічого цього вони не схочуть, бо це все гроші, гроші й головний біль. На біса їм силами ДМЗ та миротворців ганяти Кірочку по «заброшці», якщо можна тупо заплатити самій Кірочці і не мати НІЯКИХ проблем. Військово-цивільній адміністрації вони і так платять мільярди, а та навіть у «теплиці» не потикається, нам вони платять мільйони, а ми все одно крадемо їхній транспорт, продовольство, обвалюємо енергомости, обчищаємо їхні рахунки і підторговуємо їхніми даними, софтом… Не через міру, але наживаємось на них, так. А з Кірочкою у них не буде НІЯКИХ проблем, бо ДМЗ зажерлось, а «котів» повно і в них ціла купа мамок-папок, кожні з яких тягнуть свій прикол, а в них купа приплоду, і в половини вже «вужики»…

Оля постукала лівицею по тильній стороні правиці.

- І на всіх їх не настачиш і всіх не підгодуєш… А Кіра вже перегасила усю повстанську верхівку — їй 25 років насправді, вона менша за мене!.. На оцій фотці, — Оля тицьнула по екрану, — справа від неї Кеш, це його рука — вона грохнула його перед моїм арештом… а ЗА МНОЮ вона полювала майже все моє свідоме життя…