Выбрать главу

— Ne vyyobyvajsya! — смішно оскалилась на неї Оля.

— Spokuha! — виставила та руку. — Всідайтесь, чом як привезені?

Оля скрушно зітхнула і, змовницьки підморгнувши Максові, всілась, той слідом. До Даші між тим спритно прилетів дрон — вона підсліпувато вгляділась в його компактний боковий екранчик і тицьнула довгими пальцями по фігурці серфінгіста… Екранчик поплив і на ньому виникло широке усміхнене обличчя чорношкірого хлопчини з довгими червоногарячими дредами.

— Sdelaj nam… kak obychno, na troih, — буденно звернулась до нього Даша, і хлопчина, запопадливо всміхаючись, кивнув, екран згас. Дрон заходився прибирати зі столу.

— Крутизна… — іронічно протягла Оля, а Даша їй церемонно поклонилась і розслаблено відкинулась назад.

— То що..? — мовила вона потому. — Спокійно злітати у відпуску не виходить, кримінальний елемент?

— Як бачиш… — зітхнула Оля.

— Що?

Оля стрельнула в подругу очима, і Дашині зіниці знов забігали по пустоті перед нею.

— Угу… — промурчала вона. — Ну хай. Ну… хай. Ого, ну і пика!.. — гигикнула. — Зубастик… Ага. Ну ясно. Ну знаю, — коротко зиркнула вона на Олю.

— Ти по курсах?..

— Йеп.

— Мумії?

— Segfault kakoj-to, v dushe ne ebu… — здвигнула плечима Даша. — Та ось попустись, хакуха, скільки разів таке вже траплялось? Хочуть під нас спрацювати — бомбонуть якийсь хазяйський хост і будуть стирчать ebanashki… Імран в темах, я тут по мірі… І взагалі — викинь ти цю всю дурню з голови і не грузись.

Даша скептично покривилась.

— Зачим тобі тепер у нашій помийниці копатись?.. Та й що вони нам зроблять?

Вона задумалась.

— Тішо, я… — Оля завагалась. — Я ЧУЮ, що тут щось не просте.

Даша всміхнулась.

— Що б ми без твоєї «чуйки» й робили…

— Я сьогодні ж повідомлю в корпорацію, і…

— Добре, — Даша поклала руки на стіл. — Я построю свій виводок, нехай пасуть трафік, маякну Імрану… Мене, чесно кажучи, більше Імран непокоїть.

Вона скривилась.

— Що?

— Олю… — Даша покосилась на Макса і прикусила губу, — він погнав.

— Думаєш?

Даша кивнула.

— Схоже на те. Чуєш… — затнулась, — я не хочу тебе вплутувати, і все таке…

— Ну!

Оля нетерпляче шпортонула її за плече.

— Якби от ти з ним поговорила…

— Звичайно.

Оля з готовністю кивнула.

— Ти ж знаєш — тебе він… — Даша знов затнулась і болісно скривилась. — Я за нього боюся. І нічого не можу зробити.

Вона похнюпилась.

Оля взяла її за руку.

— Я поговорю, Даш.

— Якби не він, тут усе б розвалилось. Давно. Всіх старших прикрили, бардачі скліщились із цивілами і вищемили нас із нетрів, тут ми заледве тримаємось… І все на ньому одному!..

— Я поговорю.

— Якщо він… Та! — Даша махнула рукою і підбадьорилась. — Не все так паскудно. Ми ж не просто сидимо в Єльні, Артурчик потроху підтягує нас в Сіті…

— Ларіонов?? — Оля вирячилась.

— Ти не знала? А, ну так… Твій тато прилаштував його шефом муніципалки.

— Ларіонова?!

Даша весело кивнула.

— Чорт… як це йому вдалося?

— Не знаю. Але, як бачиш, все не так уже й паскудно…

Вони обидві різко замовкли і озирнулись — прилетіли два дрони з частуванням. Те, що вони принесли, Макс, здавалось, бачив уперше, але його зорова індикація запопадливо інформувала:

Blini — традиційна мучна страва російської кухні. Тонкі млинці, виготовлені з пшеничного борошна, з додаванням молока та курячих яєць, підсмажені на рослинному маслі…

Krasnaya ikra — традиційний російський делікатес. Ікра лосося з сіллю та рослинним маслом…

Kvass — традиційний російський холодний напій, котрий готують із борошна та солоду на основі бродіння…

19.

У нетрі вони не полетіли. Оля сказала, що тепер, коли повстанці стовідсотково «спалили» їхню тачку, це може бути не надто безпечно. Звичайно, пояснила вона, навряд чи Арзамасова й досі полює за нею, аби звести старі рахунки — вона, Оля, давно вже не «кіт», не «чортиця» і навіть не граймер… а зводити старі рахунки з самої лише мстивості — то взагалі не в Кіриному стилі, до того ж якщо це стосується штатного криптографа Skytek та громадянина ООН. Але все ж краще зайвий раз не потикатись у нетрі, якщо вже «басмачі» там на всю хазяїнують — так сказала Оля. Крім того, додала вона наостанок, там геть нема на що дивитись — звалище як звалище. Брудне велелюдне звалище…