Выбрать главу

Олександра Шелковенко

Оповідання

© Олександра Шелковенко aka Саша Шло, 2007

© підготовка fb2, jin, 2008

Радимо почитати короткі еротичні оповідання української письменниці Саші Шло, що живе у Пітері. Оповідання для цієї книжки взяті із журналу авторки за адресою http://sasha-shlo.livejournal.com, інші оповідання шукайте саме там.

Кімната

– Ви маєте прийняти душ, - наказали їй.

У душовій Орися роздягнулася і акуратно поклала речі до шафи.

Вона стала під гарячу воду. Духмяний шампунь і делікатне мило вичищували її тіло та волосся. Стіни були дзеркальні і попри густу пару Орися бачила себе. Вона була гарна і струнка. В неї були випуклі, мов виточені з мармуру, груди, пружний живіт... Вона розвела руками губки своєї ретельно виголеної розкішниці і вимила її. Від цих доторків стало добре... тобто, ще краще.

Закінчивши миття, жінка розчесала гребенем густе волосся і зібрала його у хвостик. Вона накинула білий махровий халат і увійшла у Кімнату.

Двоє чоловіків чекали на неї. Обидва - молоді і гарні. В них були атлетичні статури і накачані м'язи. Але у очах світилася ніжність і покора. Обидва були у мініатюрних плавках.

Побачивши Орисю, вони несміливо підійшли до неї. Ніби чекали на наказ. Але вона мовчала. Тільки поманила їх до себе.

Орися торкнулася їх руками. Вона гладила ці могутні тіла - їхні груди, їхні міцні, наче криця, біцепси та тріцепси...

Один з хлопців нахилився до неї і поцілував у щоку.

Це був блондин із великими блакитними очима.

– Мене звати Іванко, - ніжно сказав він.

Інший послідував його прикладу.

– А я - Михасик, - так само делікатно відрекомендувався він.

І тоді вони почали її цілувати. Повільно і ніжно. Їхні губи торкалися її щок. М'які язики лоскотали шию та вуха.

Іванко зайшов із заду і припав губами до Орисиної потилиці. Орися поклала руки на рожеві щоки Михасика і наблизила його голову до себе. Вона знайшла губами його губи. Він цілувався вміло, але не настирливо. Ніби соромився взяти ініціативу. І Орися просунула язичка поміж його губами.

Від Михасика приємно пахло м'ятою. Вочевидь, він щойно почистив зуби доброю пастою.

Вони захоплено цілувалися, поки Іванко спускав халат, оголюючи її плечі. Він цілував Орисину спину. Язик хлопця повільно ковзав вздовж її хребта. І вона відчувала, як мурашки задоволення пробігають її тілом. Спереду Михасик притулився до неї. Вона відчула , як його груди припали по її грудей. Його міцна нога сковзнула поміж її ніжками, але Орися відвела її. Ще не час. І Михасик підкорився. Навіть якось засмутився, що зробив щось не те.

Орися обійняла його. І тоді він поклав руки на її сідниці...

Іванко спускався усе нижче. Він цілував тепер її поперек. Потім знов підподився на ноги - повільно... І тоді його язик повторював увесь свій шлях вздовж хребта - знизу і до гори, до потилиці.

Михасик теж почав спускатися. Його руки гладили Орисине тіло. Його губи вкривали поцілунками її груди - то одну, то іншу. І зрештою вони зімкнулися на її соску... Потім на другому...

Іванко почав цілувати її сідниці. А тим часом, його пальчики обшукували її перед. Вони ледь-ледь торкалися ніжної щілинки розкішниці. Іванко не давив, не м'яцкав. Він ніби обслідував її. Так, мабуть, ювелір доторкається до коштовної перлини. Губи його цілували її усюди - сідниці і... поміж ними. А Михасик вкривав поцілунками груди і живіт.

Взявши Орисю на руки, вони поклали її на широке, у півкімнати, ліжко. Вона лежала на спині, а хлопці продовжували пестити її. Іванко взяв до рота соскок лівої груді, а Михасик - правої. Їхні руки обшарювали її усю. І Орисі навіть стало трохи соромно... але лише на мить.

Хлопці опустилися на них і почали лизати розкішницю. Вони робили це по черзі. Потім спробували разом. Іванко був трохи зверху. Михась - дещо нижче, і його язик делікатно обшарював вхід до Орисиної печерки. Іноді цей нахабний язик спускався що нижче.

Іванко опанував клітором... Чотири долоні гладили Орисині сідниці. Чийся пальчик намацали вузеньку дірочку поміж ними, але навіть не намагався увійти. Просто залишався біля неї.

Хлопці почали рухатися синхронно. Орися відчула, що тремтить. Тільки б вони не зупинилися! Тільки б...

І вона кінчила.

Хлопці миттєво відчули це. Вони залишили розкішницю, лягли поруч з Орисею і обійняли її з двох боків.

О, як добре було у цих міцних чоловічих руках! Як надійно!

– Я правда можу вимагати усе, що захочу? - спитала Орися.

– Правда... правда... - промуркотіли Іванко та Михасик.

– Тоді... Станьте передімною. Поруч один до одного.

Хлопці послухалися. Тепер вони стояли перед ліжком на повний зріст - усміхнені і раді, що на них дивляться. Іванко поправив коротке волосся. Михасик почав стріляти у Орисю очима.

– Я хочу бачити вас... цілком, - сказала та. - Зніміть ваші плавки!

Хлопці засмутилися. Зрештою, Михасик переборов сором'язливість. Він солодко посміхнувся і почав виконувати наказ. Орися побачила його прутень. Михасик хотів закрити його руками, але жінка не дозволила.

Іванко нерішуче стояв.

– Ну же! - наполягала Орися. - Ну добре, я тобі допоможу...

Вона підійшла до хлопця. Погладила руками його мужнє тіло. Торкнулася сідниць і... того пагорба, що так сильно випирав з-під плавок. Вона притулилася щокою до чоловічих грудей. Двома пальцями відтягнула тканину і зазернула під неї. Велетенський прутень був зігнутий у двоє. І як тільки він вмістився у такі маленькі трусики?

– Тобі нема чого соромитися, - ніжно заохотила Орися. Вона почала знімати з Іванка плавки. Прутень звільнився з полону. Він напівстояв, вражаючи Орисю своєю красою.

Орися поманила Михася і стала на коліна. Два прутні хиталися перед її очима. Вона взяла їх у руки. Такі могутні! Прямо-таки богатирські. Хіба ж не такі були у наших славетних козаків та гайдамаків минулого?

– Ви наче Залізняк і Гонта, - сказала вона хлопцям.

Ті засмутилися від компліменту.

Орися водила по прутням руками, відкриваючи та закриваючи шкірки. Вона роздивлялася блискучі гладкі голівки - і знов ховала ці перлини від себе. Їй подобалася ця гра. Нарешті вона звела свої іграшки разом і наблизила до них губи. Вона пестила їх одночасно - один та інший. То засувала до рота, то відпускала на волю, вкриваючи поцілунками. Її язик ніжив ці два велетні.

Іванко та Михасик стогнали від насолоди.

Прутні напружилися до максимуму. Орисі захотілося мати їх у собі, у середині. Не відпускаючи прутні, вона підвела хлопців до столу і сіла на нього, відсунувши у бік ведро з шампанським. Жінка розставила ноги і притягнула до себе прутень Михасика. Орися терла голівкою свої губочки, пестила нею клітор. Дівочий сік стікав на скатертину. Відчувши, що готова, Орися почала вводити прутень у себе.

– Ах! А-ах! - казав Михасик. - Проказниця... Шалунка...

Він важко задихав.

Міцний як залізо прутень увійшов до кінця. Михасик почав рухатися. І кожен рух був приємним.

– Ах, яка ти ніжна жінка, - шепотів він на вухо. - В мене такої ще не було! Ах, яка насолода!

Він рухався все швидше - ніби поспішав оволодіти її тілом. Потім різко вийшов і обдав спермою Орисін живіт. Біла рідина текла до низу. Орися зібрала її рукою у розтерла собі груди.

Настала черга Іванка. Той рухався повільно, але впевнено. Попри усю своє сором'язливість, попри усю наївність, цей хлопець легко вгадував, чого хоче жінка. Його великі блакитні очі ніби заглядали у середину Орисиною душі. І від цього погляду її сповнювала ще більша ніжність до цього казкового богатиря, до цього новітнього Вирвидуба.

– А! А-а! А-а-а-а! - стогнав він від насолоди при кожному русі жінки. І його прутень, мов античний таран, заглиблювався у середину - і майже повністю виходив геть, щоб, за мить, повернутися знов.

– А-а! Ще! Я хочу тебе! - кричав хлопець від насолоди. - Ааааааааааааааааааа!

І вони знесилено впали у обійми одне одного.