Поштова листівка «До річниці соціалістичної революції 25 жовтня 1917-1918 р» з портретами дванадцяти головних вождів РРФСР, такий собі парадний іконостас: Ленін у центрі, одинадцять апостолів навколо. Практично всі вони, крім Луначарського і Коллонтай, на перевірку виявилися мерзотою, паскудними зрадниками, підлими шкідниками. Вони залили країну ріками крові, винищивши мільйони своїх співгромадян. Це вдалося їм лише тому, що вони піднеслися на вершини нічим не обмеженої влади.
«Смердюча купа людських покидьків» — так найсправедливіший в світі радянський суд охарактеризував найближчих соратників вождя революції.
Ким же в такому випадку був Ленін? Виходить, що він був центром і вершиною цієї смердючої купи. На процесах над ворогами народу було неспростовно доведено, що більшість тих, хто робив революцію разом з Леніним, були агентами іноземних розвідок. Виходить, що Ленін був ватажком цієї мерзенної зграї, шпигунським резидентом.
Володимир Різун, курсант 4-го курсу Київського вищого загальновійськового командного двічі Червонопрапорного училища імені М. В. Фрунзе (кінець 1967 року).
Контрольно-пропускний пункт Київського вищого загальновійськового командного училища, на якому 25 березня 1966 року автор цієї книги разом з усім нарядом КПП був заарештований першим заступником командувача Київським військовим округом генерал-полковником Чижем і відправлений на Київську гарнізонну гауптвахту (розділ «Губа», стор. 10).
Почесна грамота, якою автор книги був нагороджений «за вміле комуністичне виховання воїнів і високу пропагандистську майстерність» (глава «День Наказу», стор. 135).
Військовий ешелон переправляється через Дніпро по понтонного мосту на загальновійськових навчаннях «Дніпро-67» (вересень 1967 року). Так керівництво СРСР хотіло наочно продемонструвати всій Європі, що ніякої Рейн не врятує її від «звільнення» Радянською Армією. Побудувати наплавний міст вантажопідйомністю 1500 тонн за короткий час, що залишився до початку навчань, було неможливо, тому всі вагони ешелону вирішили переправляти порожніми, а поруч з поїздом пустити не колону танків, як планувалося раніше, а колону вантажних машин, також порожніх. Єдиною проблемою залишався локомотив, що важить більше ста тонн: при сильному прогині моста під локомотивом потяг міг перекинутися і впасти в річку. На цьому знімку локомотив вже підійшов до берега, де міст кріпився на нерухомих опорах і тому не прогинався під вагою потягу. Зверніть увагу на сильний прогин моста під першим автомобілем: очевидно, що коли б замість вантажівок по мосту пустили колону танків, прогин був би значно більшим. Прогин мосту під паровозом добре помітний в одному з фрагментів документального фільму «Служу Радянському Союзу», в основу якого лягли кадри кінохроніки, зняті на навчаннях «Дніпро-67».
Цей фрагмент можна подивитися в інтернеті, пройшовши за посиланням www.youtube. com/watch?v=V4zMxktcniE
Другий знімок тієї ж переправи, зроблений через кілька миттєвостей після попереднього і показуєвсю переправу в перспективі.
Військовий парад на аеродромі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67». Все льотне поле від краю до краю заставлено танками та іншою військовою технікою. Ймовірно, це було найбільше скупчення такої техніки в повоєнний час. Тут стояла бронетехніка чотирьох фронтів — тисячі машин.
Праворуч на знімку, біля ряду високих флагштоків — трибуна для вищого керівництва країни, за якою на спеціальній стіні вивішені портрети радянських вождів.
Фотографії безкрайнього поля, заповненого танковими армадам, обійшли всі газети світу, шокуючи обивателів. Наші вороги мали б прийти в жах від такої картини. Той, хто любив наш народ, хто намагався підрахувати, чого коштувала ця суперпоказуха, приурочена до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, мав би плакати.
Кінокадри цього параду, що увійшли до документального фільму «Служу Радянському Союзу», знятого на навчаннях Центральної студією документальних фільмів, можна подивитися в інтернеті, пройшовши за посиланням www.youtube.com/watch?v=V4zMxktcniE
Ряди танків Т-55 на льотному полі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва під час військового параду з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67».
Танки Т-55 (на передньому плані в перших двох рядах) і інша військова техніка на льотному полі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва під час військового параду з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67».
Розсекречений план стратегічної наступальної операції Приморського фронту в Західній Європі з архіву Генерального штабу Збройних сил Республіки Польща. План затверджений міністром оборони Польщі Войцехом Ярузельським 25 лютого 1970 (до складу Приморського фронту входили в основному польські частини і з ’єднання). На карті ми бачимо чисто наступальну операцію, яка починається біля самих кордонів НДР і є частиною грандіозного плану, метою якої було захоплення Західної Європи. Коли б це був план контрудару (у відповідь на напад з Заходу), він не міг би починатися біля кордонів. На карті не показані цілі нанесення ядерних ударів на території країн Західної Європи, бо радянське командування приховувало їх від східноєвропейських «братів по зброї»; ці цілі передбачалося розкрити лише перед самим початком операції.
Обкладинки зарубіжних видань книги Віктора Суворова «Розповіді визволителя». За 35 років книга витримала понад сто видань на двадцяти трьох мовах. У верхньому ряду зліва — обкладинка першого видання, яке вийшло в 1981 році англійською мовою у видавництві Hamish Hamilton під назвою «The Liberators» («Визволителі»). В верхньому ряду праворуч — обкладинка одного з «підпільних» самвидавних тиражів книги, який вийшов у Польщі в 1985 році.
Операція «Міст»
Київський військовий округ 1967 рік
1
4 жовтня 1957 року в Радянському Союзі був проведений запуск першого в світі штучного супутника Землі.
Це була сенсація. Небувала. Всесвітня. Приголомшлива.
Передісторія тут ось яка. Американці першими створили атомну бомбу. До кінця 1950-х років ядерних зарядів у них було в кілька разів більше, ніж в інших країнах світу разом узятих. У ті часи ядерною зброєю, крім США, володіли ще тільки дві держави — Радянський Союз і Великобританія. Ні Франція, ні Китай ядерної зброї тоді ще не мали.
Однак сама по собі ядерна зброя нічого не варта — потрібні засоби доставки. У розробці та виробництві засобів доставки американці також в кілька разів перевершували і Радянський Союз, і всіх інших разом узятих. Сполучені Штати мали найпотужнішу в світі авіаційну промисловість. У них був стратегічний бомбардувальник Б-52. На початок 1957 року в строю було більше трьохсот літаків цього типу, їх кількість стрімко зростала, промисловість була здатна випускати по сотні таких літаків щороку. В Америці був створений і в 1956 році прийнятий на озброєння перший в світі надзвуковий стратегічний бомбардувальник Б-58. Його будували десятками.