Е.В.С.
Нью-Йорк,
Вересень — жовтень 1977 р.
«Вони неспроможні репрезентувати самі себе; їх треба
репрезентувати».
Карл Маркс, «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта»
«Схід — це професія».
Бенджамін Дізраелі, «Танкред»
ВСТУП
І
Якось, відвідавши Бейрут під час жахливої
громадянської війни 1975 — 1976 pp., один французький журналіст із жалем
написав про вщент зруйноване нижнє місто, яке «колись, здавалося, належало...
Сходові, описаному Шатобріаном і Нервалем» 1. Він мав рацію, звичайно, — принаймні настільки, наскільки міг судити європеєць. Той Схід був
майже повністю витворений уявою європейців і ще від часів античності
асоціювався з романтичними історіями, екзотичними створіннями, теренами, де
пам’ять і краєвиди населені привидами, незабутніми переживаннями. І ось цей
Схід починає зникати. Власне, це вже відбулося, бо його час минув. Мабуть, для
того французького журналіста було неістотним, що в цьому процесі задіяні також
народи, які на тому Сході живуть і жили там і за часів Шатобріана та Нерваля, і
що саме вони потерпають; головним для європейського візитера був європейський
погляд на Схід та на його сучасну долю, що й мало визначальну вагу як для
журналіста, так і для його французьких читачів.
Що ж до американців, то вони, либонь, сприймають Схід
трохи інакше, бо в них він майже напевне викликає зовсім інші асоціації, що
пов’язані з Далеким Сходом (передусім Китаєм і Японією). На відміну від
американців, французи й британці — меншою мірою також німці, росіяни, іспанці, португальці, італійці та швейцарці — мають тривалу традицію того, що я
називатиму орієнталізмом, маючи на увазі такий собі специфічний спосіб
сприйняття Сходу, опертий на ту виняткову роль, яку Схід відіграє в
західноєвропейському досвіді. Схід не тільки сусідить із Європою; саме там були
розташовані найдавніші, найбільші і найбагатші європейські колонії, він також —джерело її цивілізацій та мов, її культурний суперник, він є для неї
найзмістовнішим образом Іншого, до якого найчастіше звертаються. Крім того, Схід допоміг визначити Європу (або Захід) як свій контрастний {12} образ, контрастну
ідею, особистість, контрастний досвід. Проте жодна з характеристик цього Сходу
не є просто витвір уяви. Схід — інтеґральна складова європейської матеріальної
цивілізації та культури. Орієнталізм виражає і репрезентує цю складову в
культурному й навіть ідеологічному плані як певний спосіб дискурсу, опираючись
на допоміжні інституції, лексику, знання, образність, доктрини, навіть
колоніальну бюрократію та колоніальні стилі. На відміну від цього, американське
розуміння Сходу видається значно менш твердолобим, хоча наші недавні японська, корейська та індокитайська авантюри, либонь, уже формують більш тверезе, більш