Выбрать главу

«Де Lingua Latina» (Вappoн), 191

«Деніель Деронда» (Еліот), 222, 252

Деппін, Ґійом, 283

Державна школа східних мов, 113

Дестют де Трасі, граф Антуан-Луї-Клод, 152

Дефремері, Шарль, 223

Джабарті, Абд аль-Рахман аль-, 111

джихад, 347, 361, 372

Джонс, сер Вільям, 20, 32, 37, 72, 103, 105 — 107, 131, 156, 162, 180, 206, 221, 222, 280

Джонсон, Самуель, 106, 159

дискурс: внесок художньої літератури в орієнталізм, 13 — 14, 133; визначення, 127; славослів’я, 162; експертна творчість як нова форма орієнталістського дискурсу, 309 — 310; і форми влади, 24 — 25, 425; Фуко про, 13, 127; історичне значення, 127 — 128; як імперська інституція, 129; прихований орієнталізм європейця, 267 — 268, 287; методологічні проблеми орієнталіста, 161, 165, 169, 391; міфічний, 402 — 403, 415; орієнталізм як, 12, 13, 17, 25, 36 — 37, 98 — 100, 108, 116 — 117, 127 — 128, 133, 161 — 163, 173, 193, 205, 213, 262 — 266, 274, 289, 299 — 300, 403 — 404, 415; філологічний, 182, 193, 195 — 196; Ренан зміцнює орієнталізм, 173; як репрезентація, 36 — {491} 37, 98 — 100, 352 — 354; сила західного, 41, 128; заміняє окремого автора, 127, 263, 353; типологія в орієнталіста, 298 — 303; словник орієнталіста, 59, 63, 84, 98 — 100, 121,161 — 162, 169, 299, 416; фон Ґрюнебаум як приклад орієнталіста, 384 — 386

«Діалог мерців» (Фенелон), 96

«Дідаскалікон» (Гюґо), 335

Дідро, Дені, 159

Дізраелі, Бенджамін, 1-й граф Біконсфілд, 16, 33, 62, 133, 137, 207, 219, 222, 252, 282

Діодор, 229

діонісійські культи, 79

Дозі, Райнгарт, 133, 199

«Дон Жуан» (Байрон), 233

«Дон Кіхот» (Сервантес), 125

Драйден, Джон, 47

друга світова війна, 14, 31, 32, 74, 144, 330, 335, 368, 376, 381, 385, 387

друзи, 31, 137, 168, 251, 252

Думе, Поль, 292

«Дух релігій» (Кіне), 108, 182, 428, 431

«Дух християнства» (Шатобріан), 228

Дюґа, Ґюстав, 73

Дюркгейм, Еміль, 336, 344

Ебан, Абба, 349

Евріпід, 79 — 80, 430

експертне знання, орієнталістське, 257 — 258, 289 — 293, 296 — 300, 305 — 307; з точки зору активної дії, 309 — 310, 311, 314 — 316, 319, 328 — 330; про арабських політиків і сексуальність, 404 — 410; колективна сутність, 299, 306 — 307, 319 — 320; про сучасних «знавців реґіону», 369, 375 — 378, 415 — 416; різниця між французьким та англійським, 317 — 319. Див. також орієнталізм; ученість; орієнталіст

Еліот, Джордж, 27, 32 — 33, 133, 222, 252, 301, 445

Еліот, Томас Cтернз, 327

еллінізм, 72, 105, 169, 172; та іслам, 101, 139, 394

Елрой, Ґіл Карл, 398 — 399

Енґельс, Фрідріх, 131 «Еотен» (Кінґлейк), 253, 443

д’Ербело де Моленвіль, Бартелемі , 88 — 93, 98, 99, 102, 129, 164, 274, 367

Еркемберт, 83

Ерпеній, Томас, 71, 90

Есхіл, 13, 36, 78 — 79, 316

євреї, 137, 186, 204, 233, 251, 252, 313, 372, 390, 396, 413; Авраамістська релігія, 346 — 347; американські та араби, 43, 399, 412; і арійський міф, 133; Шатобріан про, 228; і божественна генеалогія мови, 171, 180; Доці про, 199; в Ізраїлі, 397; і заворушення в Каїрі в 1945 p., 410 — 411; первісне походження, 304, 305; Пруст про орієнталізм євреїв, 380; Ренан про, 186 — 187, 188, 193; священна історія, 89. Див. також семіти; сіонізм

Європа: Азія відродить, 152 — 155; колоніалізм на Сході, 11, 12, 13, 18, 23, 28 — 29, 30 — 31, 46 — 56, 59, 118, 124, {492} 128, 134, 206, 249, 255, 269, 273, 275 — 281, 282 — 293, 294 — 296, 301, 319, 326, 331 — 333, 349, 360 — 362; культурна гегемонія та орієнталізм, 18 — 20, 24, 41, 116 — 119; використання культури орієнталізму, 14, 170, 196, 201; «марення» про Схід, 74, 100; «перетравлює» Схід, 325; уявне знання Сходу, 78 — 81, 82 — 93, 98 — 99; лінґвістичні корені, 106 — 107, 181 — 182; метаморфози у процесі привласнення Сходу, 274 — 275; і меншини на Сході, 251; злет Відродження, 19; репрезентація Сходу, 11 — 14, 16 — 17, 18, 30, 34 — 37, 56 — 58, 77 — 79, 84 — 100, 117, 118, 132 — 134, 135 — 145, 252 — 253, 265, 352 — 355, 366 — 368, 403; секуляризація, 152 — 155, 160 — 164, 180 — 181, 183; і сексуальність Сходу, 249, 402 — 410; уявлення про суспільство, 258; зміцнення у зіставленні зі Сходом, 14, 16 — 17, 19, 23, 25, 41, 47 — 51, 58 — 59, 63, 64, 80, 84, 100, 106, 107, 116 — 120, 124, 127, 141, 145 — 146, 156, 187, 198, 201 — 202, 206, 211, 253 — 254, 258, 265, 293 — 297, 308, 319, 321 — 322, 400; непорівнянність до орієнталістського «об’єкта», 131; іслам як травма для, 83 — 86, 100 — 101; Валері про роль, 324 — 325. Див. також імперіалізм; орієнталізм; назви країн

європоцентризм, 131, 145

Єгипет: ставлення до французів і англійців, 275 — 276; як британська колонія, 23, 31, 33, 46 — 53, 104, 109, 118, 119, 222, 255, 275 — 278, 286, 290 — 291, 327, 333, 427; Шампольйон і, 161, 182, 186, 223; Шатобріан про, 230 — 231; європейська культура у, 419; фокусна точка орієнталізму, 114; Лейн про, 28, 39, 209 — 216, 219 — 220, 231; вторгнення Наполеона, 37, 61, 104, 108 — 120, 163, 182, 190, 206; націоналізм у, 46, 51, 54, 56, 224, 290, 333, 410 — 411; після 1948 р., 146; і Суецький канал, 119 — 122. Див. також іслам; Близький Схід

єзуїти, 72, 156

Єйтс, Вільям Батлер, 147, 298, 327

Ємен, 146

Жалу, Едмон, 324

Жан Жермен, 85

Жане, Поль, 152

Жид, Андре, 249, 324

Жильсон, Етьєн, 330

Жирарден, Сен-Марк, 282 «Життя Ісуса» (Ренан), 193 «Життя Магомета» (Мюїр), 199

Жорес, Жан Леон, 318

Жоффруа Сент-Ілер, Етьєн, 26, 117, 187, 188, 189 — 191, 432, 439 — 441

Жоффруа Сент-Ілер, Ізидор, 187, 189, 439 — 441

Жоффруа, Теодор, 194

Жюд, Оґюст, 223