«Загальна історія і порівняльна система семітських мов» {493} (Ренан), 188, 193, 198, 436, 437, 440, 441
загальноприйняті ідеї, 127, 154, 248, 328, 422
Заглул, Саад (Zaghlul Saad), 333
«Занепад Заходу» (Шпенґлер), 271
Захау, Едуард, 331
«Захід і Схід» (Чироль), 327
«Західно-східний диван» (Ґете), 33, 72, 203, 205, 220
«Захід перед Сходом» (Массіньйон), 346
«Звіт Гейтера», 75
«Звіт Кеніґа», 397
«Звіт про поточні дослідження» (Інститут Середнього Сходу), 378
Зенд-Авеста, 31, 61, 104 — 105, 132
«Золота річка до золотої дороги» (Патай), 399 — 400, 452
зороастризм, 160, 301. Див. також Зенд-Авеста
Зьоммерінґ, Семюел Томас фон, 159
Ібн-Халдун, 200
«Ідеї з філософії історії людства» (Гердер), 157
ал-Іджі, Адуд ад-дін, 407
Ізраїль, 43, 143 — 144, 350, 371 — 372, 293, 396 — 399, 410, 412 — 413, 416. Див. також євреї; сіонізм
імперіалізм: порозуміння з арабським інтелектуальним класом, 417 — 420; американський, 14 — 15, 23, 28, 30, 32, 41, 43, 140, 143 — 144, 369, 376, 380 — 382, 387, 416, 417; захист Бальфуром, 46 — 52; британський, 14 — 15, 23, 28, 30, 32, 41, 46 — 56, 59, 63, 67, 103, 104, 129, 134, 202, 207, 222, 251, 255, 256 — 259, 275 — 281, 282, 284, 286 — 291, 292, 293 — 295, 310, 317, 319, 333; зв’язок з англо-французьким орієнталізмом, 15, 32, 59, 116, 127 — 130, 139, 255, 257, 258, 266, 278, 287 — 291; Кромер про політику імперіалізму, 52 — 56, 63, 276 — 278; французький, 14 — 15, 23, 28, 30, 32, 33, 41, 59, 104, 116 — 117, 128, 134, 165, 206, 251, 275, 282 — 287, 290, 291 — 293, 316 — 318; керує орієнталістською культурою, 27, 29, 61, 116, 128, 140, 163 — 164, 266, 274, 278; вплив на орієнталів, 277, 325 — 327, 417 — 418; міжєвропейське суперництво, 59, 102, 104, 118, 251, 275 — 276, 282 — 287, 291 — 292, 317, 322; нова конфігурація — США і СРСР, 140, 144, 369; орієнталісти-агенти, 257 — 259, 289 — 293, 296 — 300, 307 — 319, 416, 417; та орієнталістські доктрини, 19, 24, 26, 32, 63, 117, 127 — 128, 268 — 270, 289 — 293, 319, 375 — 380, 382, 387, 417, 424; навчання «відсталого» Сходу, 51, 53 — 54, 116
Індія: Анкетіль-Дюперрон в, 104 — 105, 108, 206; Британія в, 23, 31, 33, 46, 52, 53, 60, 101, 103, 104, 105 — 107, 181, 202 — 203, 222, 278, 283, 292, 293, 298, 341; класичні цивілізації «доброго» Сходу, 133; і прагнення Франції створити «французьку Індію», 284; міжєвропейське супер-{494}ництво в, 102, 103; іслам поширюється на, 83, 101; Джонс у, 105 — 107; мови та діалекти, 73, 103 — 107, 133, 181 — 182, 417; Маркс про відродження, 202 — 205; орієнталістське вивчення релігій у, 71, 93, 103, 198, 330; замінює Едемський гріх, 181 індоєвропейські мови, 37, 72, 103, 107, 132, 179 — 182, 185, 186, 187, 188, 189, 192, 197, 301
Індокитай, 12, 59, 66, 284, 369
Індонезія, 83, 273, 394
Інститут Єгипту, 73, 110, 113, 114, 118
Інститут Середнього Сходу, 378, 382
Інститут Франції, 168
«Інтимний щоденник» (Констан), 181
Іоанн Сеґовійський, 85, 160
Ірак, 130, 146, 392, 420
«Іродіада» (Флобер), 237
«Ісламська енциклопедія», 368
іслам: «поганий» Схід філологів, 133, 186; християнська репрезентація, 84 — 95, 97 — 99, 110, 226, 272; як завойовницькі походи, 82 — 83, 85, 98, 101 — 103, 123, 267, 347, 392, 393, 394; сучасні догми, 388 — 389; Данте про, 94 — 96, 97; «поразництво», 407; символ чужинця, 97, 271; сутність «шатра й племені», 141, 304, 398; заперечення західного домінування над Сходом, 100 — 103; Ґібб про, 141 — 142, 319, 357 — 368; гегемонія, 83, 267;
вивчення між війнами, 330 — 333, 336 — 352, 359 — 360; Макдональд про, 273, 320 — 321, 358 — 359; Массіньйонові ідеї про, 346 — 352; містицизм у, 273, 328, 346, 347 — 348; захоплення Наполеона, 111, 431; усвідомлюється як доктринальний обман християнства, 82, 84, 85, 86 — 87, 90 — 92, 97 — 99, 272; скоріше політичний, ніж духовний інструмент, 200; реінтеґрація з Заходом, 331 — 333, 362; релігія опору, 346, 348; релігійна толерантність, 272, 360; «повернення», 143, 292, 410; Шлеґель про, 132 — 133, 198; Скотт про, 136 — 137; як культура ганьби, 69 — 70; мовчання та артикуляція у, 366, 414 — 415; Сміт деміфологізує, 305 — 307; статичний чоловічий орієнталізм, 271; фон Ґрюнебаум про, 383 — 388, 394; страх Заходу перед, 82 — 84, 101 — 103, 124, 327 — 328, 329, 337, 372. Див. також араби; Близький Схід
«Іслам в дзеркалі Заходу» (Ваарденбурґ), 272
«Іслам і капіталізм» (Родінсон), 336
ісламське право, 71, 91, 272 — 273, 330 — 331, 360; Ґібб про, 362 — 363
«Ісламські поняття революції» (Льюїс), 407 — 408
Ізмаїл, 346, 350
Іспанія, 11, 31, 83, 101, 112, 125, 394, 407 {495}
«Істинна природа самозванства» (Прідо), 99
«Історична картина французької ерудиції», 168 — 169
«Історичні фраґменти» (Буркгардт), 271
історія: альтернатива релігійно-етнічному підходу, 421, 453; арабів вважають вільними від, 298 — 299, 305, 360 — 362; Бальфур про орієнтальну історію, 47 — 49; «Кембриджська історія ісламу», 391 — 392, 453; культурна, Ренанова, 193 — 194; і сутнісне бачення орієнталізму, 131, 300, 311 — 312, 319; і геополітичне знання, 24 — 25, 27, 71; ідей, та орієнталізм, 38 — 39, 173, 395 — 396; накладення наукової типізації на, 300, 336 — 337; Льюїс про застосування, 413 — 414; витворена людьми, 15, 77, 154; у явному орієнталізмі, 268; Маркс про необхідність трансформації, 202 — 203; як оповідь, 213 — 216, 310, 311, 320; Сходу у XVIII сторіччі, 156 — 158, 160; європейська заміняє східну, 114 — 116, 117, 145 — 146; іґнорування орієнталістами, 141, 143, 300, 304, 319 — 320, 337, 351, 360 — 362, 412, 416; орієнталістське узагальнення, 130, 146, 300 — 303; як орієнталістська репрезентація, 36, 48 — 49; редукована теорією культури у фон Ґрюнебаума, 386 — 387; ревізіоністська, 412; священна й світська у д’Ербело, 89; як драма для Кіне і Мішле, 182, 183