Вечір мав величезний успіх, бо Великий Тім був просто неперевершений. З допомогою двох подавальниць він майже сам поз'їдав усі страви. Накладав зразу три тарілки і так натхненно демонстрував процес споживання їжі, що, здавалось, іще трохи, і Данте зостанеться без роботи.
Кросс виголосив від імені готелю дарчу промову. Потім зі словами подяки виступив Великий Тім:
— Я хочу подякувати готелю «Ксанаду» за такий чудовий дарунок. Ця машина за двісті тисяч доларів дісталась мені задурно. Це винагорода за те, що я вчащав до готелю «Ксанаду» протягом десяти останніх років, і всі ті роки до мене ставились як до принца і спорожнювали мій гаманець, Гадаю, якби вони дали мені п'ятдесят «ролс-ройсів», ми були б квиті, але, прокляття, я можу вести відразу тільки одного автомобіля.
Тімові слова перервали оплески та вітання. Кросс скривився. Його завжди бентежили оці ритуали, які виявляли фальш у спробах готелю засвідчити свою прихильність до клієнтів.
Великий Тім обняв лабетами подавальниць, що стояли по обидва боки, і по-дружньому стис їм груди, а потім, мов досвідчений блазень, чекав, поки вгамуються оплески.
— Я не жартую, я й справді дуже вдячний, — провадив він далі, — Це один з найщасливіших днів у моєму житті. Такого щастя я зажив тільки тоді, як розлучався. Так, мало не забув. Хто позичить мені грошей на бензин, щоб я міг пригнати цю машину до Лос-Анджелеса? Готель знову спорожнив мої кишені.
Великий Тім знав, коли треба спинитися, Коли знову залунали оплески та вітання, він вискочив на поміст і сів у машину. Золоті завіси розсунулись, і Тім виїхав на вулицю.
Вечір дуже швидко скінчився, після того як один з великих гравців виграв у лотерею «каділака». Святкування тривало чотири години, і тепер кожен прагнув знову допастися до грального столу.
Тієї ночі Ґроневельтів дух міг незмірно тішитись наслідками вечора, Прибуток був удвічі більший від середнього. Про кількість злягань годі сказати щось певного, але запах сперми, здається, виповнив усі коридори. Розкішні повії, запрошені на вечір Великого Тіма, швидко заприязнилися з гравцями, що мали трохи менше гравецького завзяття; віддячуючи, вони давали дівчатам чорні фішки для гри.
Ґроневельт не раз казав Кроссові, що в гравців-чоловіків і в гравців-жінок різні сексуальні вподобання. А власникові казино про такі речі годиться знати. Передусім Ґроневельт проголошував примат, як він казав, поценьки, Поценька може подолати геть усе. Завдяки їй навіть недолугий гравець може досягти певного успіху, Гостями готелю не раз бували всесвітньовідомі постаті: Нобелівські лауреати, мільярдери, проводирі релігійних рухів, видатні письменники. Нобелівський лауреат з фізики, можливо, найтямковитіша голова в усьому світі, шість днів розважався в готелі з цілим виводком дівчаток з вар'єте. Грав він мало, і то з невисокими ставками, але ж такий гість — це честь для готелю. Ґроневельтові довелося самому давати подарунки кожній дівчині, бо Нобелівському лауреатові навіть не спало на думку це зробити. Дівчата розповіли, що той фізик був найкращим коханцем у світі: ласим, жагучим і вправним, ніяких фокусів, а його прутень — один з найгарніших, які їм доводилося бачити. А найголовніше — він дуже дотепний і ніколи не набридав їм поважними розмовами. Балакучий пліткар, як і самі дівчата. Ці розповіді чомусь потішили Ґроневельта. Ти ба, навіть така голова може втішатися жінками. Це тобі не Ернест Вейл, такий видатний письменник, а водночас дитина середніх літ постійно хмурний і з мовчазною вдачею. Крім того, в готелі ще бував сенатор Вейввен, можливий майбутній президент Сполучених Штатів; він ставився до сексу, немов до гри в гольф. А приїздили й декан Йєльського університету, чиказький кардинал, голова Національного комітету з громадянських прав, дратливі цабе з республіканської партії. Поценька обертала їх усіх на дітей. Єдиними винятками були хіба що педерасти та наркомани, але ця братія в азартні ігри здебільшого не грала.
Ґроневельт постеріг, що гравці-чоловіки викликали повій перед тим, як бралися до гри. Натомість жінки воліли мати секс після гри. Оскільки готель мав догоджати сексуальним уподобанням кожного, а чоловіків-повій не було, як не брати до уваги сутенерів, готель використовував для жінок барменів, круп'є і молодших розпорядників гральної зали, саме вони й розповіли про жіночі смаки. Тож Ґроневельт виснував, що чоловіки потребують сексу, аби підготуватися до боротьби, набратися певності. А жінкам секс потрібен, щоб пом'якшити біль від програшу або винагородити себе за перемогу.