Намагатися переслідувати було даремно, і так само жодної підстави здіймати тривогу через Сканнетову машину. Повагався, чи повідомляти про цей випадок Скіппі Дієрові, й вирішив не зчиняти зайвого галасу. В одному тільки Лоузі був певний: якщо Сканнет знову десь зірветься, то пошкодує про завдану сьогодні образу.
Їхали довго. Сканнет увесь час ремствував, допитувався і навіть погрожував повернути назад. Одначе Лії Вацці вдавалося його заспокоювати. Сканнетові сказали, що зустріч відбудеться в мисливській хатині, власності Атени в Сьєрра-Неваді, а їх, охоронців, проінструктували, що вони мають відчергувати там ніч. Атена, мовляв, наполягала, щоб про зустріч не довідалась жодна жива душа, і що вона всю проблему залагодить таким чином, що всі будуть задоволені. Сканнет ніяк не міг утямити, що б усе це мало означати. Чим змогла б вона розвіяти ненависть, що накопичувалась останні десять років? Чи така вже дурна, що гадає переспаною ніччю і пакою готівки пом'якшити його? Має його за такого собі простачка? Він завжди високо цінував її розум, та, мабуть, тепер вона просто перетворилась на одну з тих зарозумілих голлівудських актрис, які гадають, ніби все на світі годні купити за своє тіло і за гроші? Та все ж він не міг позбутися думки про її вроду. Зрештою, після всіх цих років вона усміхнеться йому, причарує його, підкориться йому. Хай там що буде, але ця ніч його.
Сканнетовими погрозами повернути назад Лія не переймався. Він знав, що ззаду на дорозі їх екскортують ще три машини, а сам він виконував прямі вказівки. Вже коли б зовсім край, то він міг просто убити Сканнета. Одначе у вказівках неоднозначно наголошувалось, що перед смертю на Сканнетові не мало бути жодного сліду насильства.
Вона в'їхали у відчинену браму, і Сканнета вразили розміри мисливської хатини. Вона радше скидалась на невеличкий готель. Сканнет вийшов із машини і потягнувся усім тілом, розправляючи руки і ноги. Уздовж самої хатини були припарковані п'ять чи шість автомобілів, що також примусило його замислитись на одну мить.
Вацці підвів його до дверей і відчинив їх. Водночас Сканнет почув, що через браму в'їжджають ще кілька машин. Він подумав, що приїхала Атена. Побачив, що припаркувались три машини, з кожної вийшли по два чоловіки. Відтак Лія провів його через центральний вхід у хатину і далі у вітальню з величезним каміном. Там, сидячи на канапі й чекаючи на нього, був чоловік, якого він ніколи раніше не зустрічав. Цим чоловіком був Кросс Де Лена.
Далі все відбувалося дуже швидко. Сканнет сердито спитав:
— А де Атена?
Після цього двоє чоловіків схопили його за руки, ще двоє приставили до його голови пістолети, а сумирний на вигляд Лія смикнув його за ноги, і він гепнувся на підлогу. Потім Вацці попередив:
— Ризикуєте розпрощатися з життям, якщо не будете точно виконувати все, що вам скажуть. Не сіпатись. Лежати спокійно.
Ще одна, зовсім інша людина, наклала на Сканнетові щиколотки наручники, далі його звели на ноги й поставили перед Кроссом. Сканнета здивувало, наскільки безпорадним відчув він себе навіть тоді, коли руки відпустили. Здавалося, що пута на ногах скували всі його фізичні сили. Він спробував принаймні добряче врізати тому недоміркові, але Вацці відступив крок назад, і хоч Сканнет підстрибнув, та не зміг втримати рівноваги за допомогою самих тільки рук.
Вацці дивився на нього з холодним презирством.
— Нам відомо, що ви людина запальна,— спокійно відзначив він,— але саме тепер слід братися за розум. Сила тут ні до чого.
Сканнет, здавалося, зважив на його пораду. Гарячково запрацювала думка. Якщо б мали намір його убити, то прикінчили б давно. Гаразд, погодимось і почекаємо. А далі візьмемо своє. В одному він був упевнений. До такої операції Атена була непричетна. Не звертаючи уваги на Вацці, він обернувся до людини, що сиділа на канапі:
— Хто ви, в біса, такий?
— Мені потрібно від вас кілька речей,— замість прямої відповіді сказав Кросс,— а потім поїдете собі додому.
— А якщо я не погоджуся, то мене катуватимуть, чи не так? — засміявся Сканнет. Йому спало на думку, що все це було схоже на якусь заяложену голлівудську сцену в якомусь паршивому фільмі, що його знімають на студії.
— Ні,— буденним голосом заперечив Кросс,— ніяких катувань. Ніхто й пальцем вас не торкне. Я хочу, щоб ви сіли за отой стіл і написали для мене чотири листи. Один на студію «Лоддстоун» з обіцянкою ніколи не потикати носа на його територію, один Атені Аквітан з вибаченнями за колишню поведінку і з обіцянкою більше до неї близько не підходити. Ще один в поліцію з признанням, що ви придбали кислоту з метою ще одного замаху на вашу дружину, і ще один лист на моє ім'я, де викладете суть відомої вам таємниці про вашу дружину. Все просто.