Першим був телефонний дзвінок, якого Кросс сподівався. Джорджіо Клерікуціо викликав його в «родинний» особняк у Дестам. Кросс ще тішив себе марними сподіваннями, що Клерікуціо нічого не знатимуть про вчинене.
Другий дзвінок надійшов Кроссові від Елі Мерріона з проханням прибути в Лос-Анджелес без юриста. Кросс пообіцяв бути. Одначе перед тим, як покинути Лас-Веґас, він все ж зателефонував Моллі Флендерс і повідомив їй про розмову з Мерріоном. Вона аж знетямилася від люті.
— Слимаки смердючі! Я зустріну вас в аеропорту і поїдемо разом. Голові студії ніколи не кажіть навіть «доброго ранку», якщо з вами немає юриста.
Коли вони удвох з'явилися на студії «Лоддстоун» у кабінеті Мерріона, то зрозуміли, що не все гаразд. Четверо присутніх там дивилися так насуплено й грізно, наче збиралися їх скрутити.
— Я вирішив узяти з собою юриста,— звернувся Кросс до Мерріона. — Гадаю, ви не матимете нічого проти.
— Воля ваша,— не заперечував Мерріон. — Я тільки хотів застерегти вас від можливих ускладнень.
— Справа набуває справді цікавого повороту,— сердито і з кам'яним обличчям подала голос Моллі Флендерс. — Ви хочете, щоб вам повернули картину, але контракт непробивний.
— Маєте рацію,— погодився Мерріон. — Та ми все ж покладаємося на Кроссове розуміння порядності у грі. Він нічого не зробив для того, щоб ми вийшли зі скрутного становища, тоді як студія «Лоддстоун» вклала багато часу й значні кошти, творчий талант, без чого цей кінофільм взагалі б не з'явився на світ. Кросс отримає свої гроші назад. Ще йому дістануться десять відсотків від фактичних видатків нетто, і ми поблажливо, з розумінням будемо ставитися до визначення цих реальних видатків. Так що він нічим не ризикуватиме.
— На ризик він пішов, і це все вже позаду,— правила своєї Моллі. — Ваша пропозиція просто образлива.
— Тоді нам доведеться звернутися до суду,— сказав Мерріон. — Кроссе, я впевнений, що вам це так само не з руки, як і мені. — Він усміхнувся Кроссові. Це була лагідна усмішка, яка надала його горилоподібній фізіономії ангельського виразу.
— Елі, в суд ви подаєте по двадцять разів на рік,— як з ланцюга зірвалася Моллі,— свідчите під присягою і щоразу посилаєтесь на таку маячню, як оце тепер. — Вона обернулась до Кросса і додала: — Тут нам нічого робити.
Але Кросс знав, що тривалий судовий процес він дозволити собі не може. Дуже слушна Сканнетова смерть одразу ж після того, як Кросс купив кінофільм, привернула б до себе надто пильну увагу. Почнуть винишпорювати про нього все що можуть і не можуть, змалюють усе в такому світлі, що він стане надто помітною постаттю, а саме такого дон ніколи не схвалював. Жодного сумніву, що Мерріон усе це передбачив наперед.
— Ні, посидьмо ще,— вгомонив Кросс Моллі. Відтак він звернувся до Мерріона, Бенца, Скіппі Дієра і Мело Стюарта: — Якщо в мій готель приходить гравець, на власний ризик робить великі ставки і виграє, я повністю виплачую виграш. Я не відбуваюся обіцянками, що колись чесно з ним розрахуюся. А ви, панове, саме цим тут займаєтеся. Чому б вам не поглянути на справу з такого боку?
— Це виробництво, а не азартні ігри,— презирливо кинув Бенц.
Мело Стюарт заспокійливо пояснив Кроссові:
— За скромними підрахунками, на своїй інвестиції ви заробите десять мільйонів доларів. Безперечно, з нашого боку це порядно.
— Навіть ні до чого не приклавши рук,— уточнив Бенц.
Тільки Скіппі Дієр, здавалося, був на його боці.
— Кроссе, ви заслуговуєте на більше, але те, що вам пропонують, краще, ніж судова тяганина, ризик програти. Нехай цей кінофільм собі йде, а ми з вами візьмемося за інший уже поза студією. І я вам обіцяю, що ви будете на коні.
Кросс знав, наскільки важливо було не збитися на погрозливий тон.
— Мабуть, ви маєте рацію,— поступливо посміхнувшись, сказав Кросс. — У кінобізнесі я ні з ким не маю охоти псувати взаємин, а десять мільйонів прибутку — непоганий початок. Моллі, подбайте про папери. А тепер мені слід ще встигнути на літак, отже, даруйте, будь ласка. — Він вийшов з кабінету, Моллі слідом за ним.
— У суді ми зможемо виграти,— дорікнула вона вже наодинці.
— Суду я не хочу,— з притиском сказав Кросс. — Складіть угоду.