Кросс також отримав повідомлення від Клавдії та Вейла. Вони були в готелі й займали спільний номер. Хотіли побачитися з ним якомога швидше. Справа не терпіла зволікань.
Був також телефонний дзвінок від Дії Вацці з мисливської хатини. Він просив терміново зустрітися з Кроссом особисто. Про терміновість йому не варт було згадувати: будь-яке його прохання мало бути терміновим, інакше він би не телефонував, і він був уже в дорозі.
Кросс засів за папери, щоб передати п'ять мільйонів доларів сенаторові Вейввенові. Вже обсягу самої готівки було б забагато для дипломата або для дорожнього саквояжа. Він зателефонував у готельний сувенірний кіоск, пригадавши, що там у продажу була старовинна китайська валіза, доволі велика, щоб запакувати в неї гроші. Темно-зеленого кольору, прикрашена червоними драконами і вправленими фальшивими зеленими самоцвітами, мала дуже міцний замок.
Ґроневельт навчив його, як залишати паперові свідчення, що мали б узаконювати злизані з готельного казино гроші. Це була довга й марудна праця з переведенням грошей на різні рахунки, з оплатою різним поставникам за напої та харчові припаси, за спеціальні навчальні програми та рекламні заходи, а ще — з шерегом списків неіснуючих гравців, нібито боржників каси.
Над цим Кросс сидів із годину. Сенатор Вейввен не мав би з'явитися раніше наступного дня в суботу, і п'ять мільйонів слід було передати йому в руки перед від'їздом на світанку в понеділок. Врешті-решт Кроссова увага почала відволікатися, і він був змушений зробити перерву.
Кросс зателефонував у номер Клавдії та Вейла. Слухавку підняла Клавдія.
— Ми з Вейлом потрапили в жахливу ситуацію, — сказала вона, — нам треба поговорити з тобою.
— Добре, — погодився Кросс. — Чому б вам удвох не спуститися і не пограти, а через годину я зайду за вами у зал для гри в кості. — Він зробив паузу: — Потім ми разом повечеряємо, і ви розповісте мені про свої клопоти.
— Ми не можемо грати, — пояснила Клавдія. — Ернест перебрав кредитний ліміт, а мені ти кредиту не даси, хіба що якісь нещасні десять тисяч.
Кросс важко зітхнув. Це означало, що Ернест Вейл заборгував казино сто тисяч, які тепер варті не більше за туалетний папір.
— Тоді почекайте годинку й приходьте в мій кабінет. Повечеряємо тут.
Кросс мав ще зателефонувати в інше місце, до Джорджіо, щоб підтвердити плату сенаторові, і не тому, що кур'єр був під підозрою, а просто таким було одне з непорушних правил. Це робилося уже давно усталеним паролем. Прізвище називалось заздалегідь закодованими цифрами, призначені гроші — заздалегідь домовленими літерами.
Кросс намагався продовжити працю над паперами. Але думка його знову відволіклася. За п'ять мільйонів сенатор Вейввен збирався повідомити щось важливе. Лія, щоб вибратися у далеку дорогу до Веґаса, мав би потрапити в дуже велику скруту.
У двері подзвонили, охоронець завів у апартаменти на даху Клавдію і Ернеста. Кросс підкреслено тепло обняв Клавдію, бо не хотів, щоб вона подумала, ніби він розгнівався на неї за програш у казино.
У вітальні своїх апартаментів він подав їм меню обслуговування в номерах, а потім зробив замовлення. Клавдія сиділа на канапі напружено, Вейл байдуже відкинувся на спинку.
— Кроссе, — почала Клавдія, — Вейл у дуже поганій формі. Ми мусимо щось для нього зробити.
Як на Кросса, аж так погано Вейл не виглядав. Начебто справді розслаблений, очі напівзаплющені, на губах задоволена усмішка. Кросс відчув роздратованість.
— Звісно, перше, до чого я вдамся, то це перекрию для нього всі кредити в місті. Цим збережу гроші, він — найнездатніший гравець, якого я будь-коли бачив.
— Справа не в грі, — сказала Клавдія. І вона розповіла всю історію, як Мерріон обіцяв Вейлові дати частку брутто за всі серії за його книжкою, а потім помер.
— Ну й що з того? — спитав Кросс.
— Тепер Боббі Бенц від цієї обіцянки відмовляється, — пояснила Клавдія.
— Відколи Боббі став головою студії «Лоддстоун», він схибнувся на владі. Щодуху намагається бути схожим на Мерріона, але йому просто бракує Мерріонового розуму або його харизми. Отже, Ернест знову залишився ні з чим.
— І чим, у біса, гадаєш ти, я можу зарадити? — спитав Кросс.
— Ти ж із «Лоддстоуном» партнер по «Мессаліні», — сказала Клавдія. — Ти мусиш мати там якийсь голос. Я хочу, щоб ти попросив Боббі Бенца виконати Мерріонову обіцянку.