— Тут вам слід бути обачним, — попередив Дієр. — Вони володіють значним пакетом акцій кіностудії.
Бенц усміхнувся.
— Еге ж, та Елі призначив мене керівником на п'ять років. Так що вам таки доведеться ставити їм підніжку. Будете зарубувати їхні задуми. Розраховую, що через рік чи два вони з обуренням заберуться геть і клястимуть вас. Таким методом користувався Елі. Замість нього завжди діставалося мені.
— Гадаю, що виставити їх із студії буде вам важко, — сказав Дієр. — Це їхній другий дім, вони тут виросли.
— Спробую. Ще одна справа. Увечері перед смертю Елі погодився дати Ернестові Вейлу брутто з деякою сумою авансом за всі фільми, що ми поставимо за його вошивим романом. Елі пішов на таке, бо Моллі Флендерс і Клавдія домучили його на смертному ложі, що й справді було верхом невихованості. Я письмово повідомив Моллі, що не відчуваю за собою ні юридичного, ні морального обов'язку виконувати цю обіцянку.
Дієр поміркував над почутим і сказав:
— Він ніколи не покінчить самогубством, але протягом наступних п'яти років він може померти природною смертю. Слід би нам від такого застрахуватися.
— В цьому немає потреби, — запевнив Бенц. — Ми з Елі консультувалися у наших юристів, і вони запевняють, що в суді Моллі позов програє. Я проведу з ним переговори про якусь винагороду, та в жодному разі не брутто. Це все одно, що точити з нас кров.
— А Моллі прислала відповідь? — поцікавився Дієр.
— Так. Юридична відписка із звичним свистом, — відповів Бенц. — Я сказав їй, щоб поцілувала мене в зад.
Бенц підняв слухавку і набрав номер нібито свого психоаналітика. Його дружина роками наполягала, щоб він вдавався до психотерапії заради підвищення комунікабельності.
— Я просто хотів підтвердити нашу домовленість на четверту, — сказав він у слухавку. — Так, про ваш рукопис поговоримо наступного тижня. — Він поклав слухавку і лукаво посміхнувся Дієрові.
Для Дієра не було таємницею, що насправді Бенц домовився про рандеву з Фаленою Фант у студійному бунгало готелю «Беверлі». Лікарем Боббі лише прикривався, бо студія у того самого лікаря взяла на розгляд авторський сценарій про психіатра — серійного вбивцю. Комізм ситуації полягав у тому, що Дієр рукопис уже прочитав і подав думку, що за ним можна було б поставити гарненький недорогий фільм, а сам Бенц вважав, що сценарій — лайно. Дієр поставить фільм, а Бенц гадатиме, що він просто робить йому ласку.
Потім Бенц і Дієр попліткували, як проведений з Фаленою час приносить їм стільки втіхи. Зійшлися на тому, що для таких як вони поважних чоловіків це були дитячі пустощі. Також погодились, що секс із Фаленою приємний, бо вона така розкута і не має особливих претензій. Звичайно, натяки на претензії були, але Фалена талановита, і коли настане слушний час, свій шанс отримає.
— Мене тільки непокоїть, — сказав Бенц, — що коли вона виб'ється в задрипані зірочки, наші розваги урвуться.
— Еге ж, — погодився Дієр, — такі вони, ці таланти. Та нам яке лихо: тоді вона зароблятиме для нас великі гроші.
Удвох вони проглянули графіки виробництва і реалізації. «Мессаліну» мали б закінчити через два місяці, і цей фільм стане різдвяним локомотивом. Вейлова серія готова і з'явиться на екранах протягом наступних двох тижнів. Ці два взяті разом кінофільми «Лоддстоуна» могли в міжнародному прокаті, включно з відео, принести надходження в мільярд доларів. Бенц уже бачив для себе премію в двадцять мільйонів, Дієр, можливо, — в п'ять. Вже в перший рік наступництва після Мерріона Бенца мали б прославити як людину з хистом. Його визнали б за справжнього першорядного адміністратора.
— Чиста ганьба, що за «Мессаліну» нам доводиться платити Кроссові п'ятнадцять відсотків від урегульованого брутто, — замислено сказав Дієр. — Чому б нам просто не повернути гроші з відсотками, а коли йому не сподобається, нехай позивається. Судячи з усього, він не дуже квапиться звертатися до суду.
— А він часом не з мафії? — спитав Бенц. Дієр подумав: «Ти, чоловіче, справді боягуз», але натомість сказав:
— Кросса я знаю. Не такий уже він страшний. Якби він був справді небезпечний, то Клавдія, його сестра, сказала б мені. Єдиний, хто непокоїть мене, то це Моллі Флендерс. Ми накручуємо двох її клієнтів одночасно.
— Досить, — сказав Боббі. — Господи, ми сьогодні воістину на славу попрацювали. Заощадили двадцять мільйонів на Вейлі і, мабуть, десять на Де Лені. Маємо право виплатити собі преміальні. Ми будемо на коні.
— Авжеж, — погодився Дієр. Він позирнув на свого годинника. — Незабаром четверта. Вам не пора вже бути в дорозі до Фалени?