— Поліція кинула більше людей на розслідування підтасованих результатів спортивних матчів, ніж на розкриття вбивств, — обурювався Джорджіо, — а чому — я навіть не знаю. Яка, в дідька, різниця, хто виграє чи програє? Це злочин, який нікому не завдає шкоди, крім букмекерів, а поліцаї, хам там як, їх ненавидять. Якщо Конокрад підтасує результати всіх внутрішньоамериканських матчів і команди щоразу виграватимуть, буде щаслива вся країна.
3 якої речі нам навіть балакати про це? — нетерпляче запитав Піппі.
— Нехай хтось його просто попередить.
— Ми вже намагались, — озвався Вінсент. — Але з цим хлопом треба добряче морочитись. Він не знає, що таке страх. Його попередили, а він від свого не відступає.
— Його прозивають Великий Тім, його називають Конокрадом, а йому це все до вподоби, — заговорив Петі. — Він ніколи не оплачує своїх рахунків, він навіть дурить фінансову інспекцію, змагається з урядом штату Каліфорнії, бо не хоче платити податок з продажу з крамниць, розміщених у його торговельних пасажах. Хай йому біс, він навіть недоплачує аліментів своїй колишній дружині й дітям. У нього злодійська душа, на добрий розум його годі направити.
— Кроссе, — провадив далі Джорджіо, — Ти знаєш Тіма особисто, бо ж він грає в Лас-Веґасі. Що ти про нього скажеш?
— Він дуже пізно оплачує свої маркери, — зваживши відповідь, узявся відповідати Кросс. — Але зрештою таки платить. Грати він тямить, це не якийсь придурок. Він належить до тих людей, до яких дуже важко прихилитись, проте багатий і тягне за собою до Лас-Веґаса цілу купу приятелів. По правді, навіть підтасовуючи результати певних матчів і виграючи частину наших грошей, він означає для нас великий плюс. Нехай собі живе. — Проказавши, Кросс помітив, що Данте посміхається, певне, знаючи щось невідоме Кроссові.
— Ми не можемо бути такі поблажливі, — мовив Джорджіо. — Адже Великий Тім, отой Конокрад, з'їхав з глузду. Він виробив якусь божевільну схему підтасувати результати матчів національної першості з американського футболу.
— Небоже, хіба це можлива річ? — уперше озвався дон Доменіко, звернувшись безпосередньо до Кросса. Це запитання було компліментом, дон визнавав, що Кросс фахівець у цій царині.
— Ні, — відповів Кросс донові. — Підкупити розпорядників ігор на Суперкубок не можна, бо ніхто не знає, хто ними буде. Годі підкупити й гравців, бо найвидатніші гравці й так заробляють чимало. Крім того, не можна підтасувати результат будь-якого спортивного матчу зі стовідсотковою певністю. Якщо вже братися, то треба підтасувати результати п'ятдесяти, а то й сотні матчів. Тоді три або чотири програні матчі однаково не завдадуть великої шкоди. Отже, якщо нема змоги підтасувати переважну більшість ігор, не варто й ризикувати.
— Чудово, — похвалив дон. — Тоді чому оцей багатий чоловік ладен піти на таке безумство?
— Бо хоче уславитись, — пояснював Кросс. — Спроба підтасувати результати ігор на Суперкубок украй ризикована, тож Тім певен, що його викриють. Я й уявити не годен, що це буде за божевілля. А Конокрадові воно видається дотепним. І він такий чоловік, що вірить, ніби виплутається з будь-якої халепи.
— Я ще ніколи не бачив таких людей, — проказав дон.
— Такі виростають тільки в Америці, — докинув Джорджіо.
— Але в такому разі він дуже небезпечний для наших задумів, — говорив далі дон. — З того, що ти розповів мені, я бачу, що цей чоловік до розуму не дослухається. Отже, ми не маємо вибору.
— Зачекаймо, — заперечив Кросс. — Він дає казино принаймні півмільйона доларів щорічного прибутку.
— Це принципове питання, — втрутився Вінсент. — Букмекери платять нам гроші, щоб ми захищали їх.
— Дайте я поговорю з ним, — наполягав Кросс. — Може, він, послухає мене. Все це не варте й ламаного шеляга. Він не зможе підтасувати результати ігор на Суперкубок. Нам не варто втручатися. — Аж тут перехопив батьків погляд і усвідомив, що певною мірою йому не годилося покликатись на такі аргументи.