МАРЕК КРАЄВСЬКИЙ
ОСТАННІЙ ПИСЬМЕННИК
Видавництво Znak, Краків, 2024
Переклав: Марченко Володимир Борисович
"Написання книги — це жахлива, виснажлива боротьба, як тривала,
болісна хвороба. Ніхто не взявся б за цю діяльність, якщо б не був
одержимий якимось демоном, якому він не міг ні протистояти, ні
зрозуміти".
Джордж Оруелл
"Література перетвориться на притулок для еліти. У мене він вже
є, цей будинок із чудовою бібліотекою — це моя втеча. Я зачинюся
тут, перезаряджу свою рушницю і буду чекати на варварів".
Артуро Перес-Реверте
Розділ 1
Зі споминів старого поліцейського І
Ніколи не думав, що в епоху, в яку мені довелося жити, відбудеться ренесанс найтемніших забобонів. Що в часи, коли телепортація та хронопортація стануть проблемою, яка серйозно обговорюватиметься на наукових конференціях, у повсякденному житті спливуть жахливі злочини, перевдягнені під прогрес. І відкриються тваринні інстинкти, що ображають рівень сучасної людини. А мені – старому поліцейському – доведеться підставити їм лоба. А може, навіть частково піддатися їм?
Я починаю писати ці мемуари як шістдесятирічний чоловік, у той час, коли Інтернет перетворився на Хаос, на зловісну Бестію.
У цьому просторі людина сьогодні веде безнадійну боротьбу зі своїми власними творіннями – квантовими ботами, які виробляють мільярди алгоритмів. Після них залишається сміття, виділяється отрута фейків, синтаксичні патогени, зловісні віруси, які видають себе за вихідні коди, підступні трояни, що пролізають в токени. Все це вирує життям, вибухає образами, текстами та емоціями, а потім випльовує на екран те, що неможливо було передбачити.
Бо ти встаєш вранці, йдеш на кухню, п’єш каву. Поглядом клікаєш відповідні іконки, щоб перевірити повідомлення та мультоки (саме так у мій час називали мультимедійні повідомлення, які замінили типові електронні листи). І раптом на вашій стіні з’являється зображення чоловіка, який займається сексом зі свинею. Це не так погано, коли ти один, але ти міг снідати з дитиною.
Я знаю, що зараз я скиглю і нарікаю, як якийсь ретроград, бо дітей вже у три роки знайомлять, як то раніше казали, з "таємницею життя". У дитячому садку їм демонструють відеоролики сексу та характеризують його окремі фази. Проте, про зоофілію там поки що не кажуть.
Наведу менш екстремальні приклади. Скажімо, ви хочете почитати прогноз погоди, а перед вашими очима постають зовсім інші картини – собаки, що танцюють під ритм кібертехно, або товстий тип у ванні, який з власних газів влаштовує для себе джакузі.
Хто епатує нас цими жахливими або дурними образами? Що ховається в мережі, яка не прислухається до твоїх команд, що оддаються миготінням повік, а проводить власну, дивну та моторошну, активність?
А це алгоритми, мій любий читачу, вийшли з-під контролю людини, постійна мутація зробилася їхнім еволюційним механізмом, а міні-пікселі, зігріті вашим зором, стали їх репродуктивним паливом. Вони множаться, множаться без кінця, схрещуються і створюють ще одну неприємну хвилю інформаційної тарабарщини.
Знаю, що я перебільшую у своїй неприязні до Інтернету. Знаю, кібервартові стоять насторожі, постійно стежачи за загрозами, отруйними, самовідтворюваними синтаксичними фрагментами, які несуть віруси. Знаю, що людство не вмерло і продовжуватиме створювати дружні місця в Інтернеті - так само, як воно зробило центри великих міст спокійними та безпечними місцями.
Вибачте, я розбалакався про сьогодення, але хочу тут розібратися з минулим. Це все-таки спомини старого поліцейського, людини з плоті та крові. Я пишу від руки гарним пером і на папері, для виготовлення якого не зрубали жодного дерева, і лише потім вбиваю ці нотатки в пам'ять писарських пристроїв. Може, цей зошит, наповнений спогадами, колись опиниться в якомусь музеї особливих речей і доведе, що я не бот? Поки що ніхто з них не вміє покривати аркуші паперу чорнилом вручну.
Вибачте, ще один відступ, і переходжу до суті. Зараз я коротко опишу свою першу справу, в якій важливу роль відіграв повсякденний предмет під назвою "смартай" (це запозичення від англійського smart-eye). Оскільки смартаї, можливо, в твій час вже не будуть застосовуватися, коли біочіпи стануть звичним явищем, поспішаю пояснити, що це, властиве, за штука.