Анджеяк скривився. Звучало як короткий переказ дешевого порно. Він щойно згадав подібний витвір мистецтва, який нещодавно сгенерував і виклав у групі для логомахів-початківців один його приятель: у квартиру двох веселеньких жінок заходить рознощик піци, і коли вони дізнаються, що в піці немає ковбаси, вони вимагають ковбаси, і в пошуках її починають стягувати штани з рознощика.
– Петр опинився в альтанці, а Магда в темряві старанно зайнялася ним, – продовжила свою розповідь Амелія. – І тут раптом промінь світла впав на очі чоловіка, що стояв, розставивши ноги. Потужний ліхтар… — стишила Амелія голос. – Він вирізав з темряви обличчя Петра. Тоді старий освітив те, що було нижче, і побачив розстебнуті штани, і Магду, яка стояла на колінах. Він полегшено зітхнув і сказав: "Уфф, підозра, що ти зраджуєш мені з Бруно, Мадзю, привела до того, що я вже був близький до божевілля! Близький до самогубства. Але, на щастя, це не Бруно! Слава Богу! Я так безнадійно закоханий в нього, а він весь час щось вимагає від мене, погрожуючи, що зрадить мене з моєю власною дружиною!
Так закінчила історію Амелія. Були оплески та крики. Насправді, вони звучали мляво й невпевнено. Зазвичай Амелія могла дозволити собі щось більше, ніж тривіальну історію, в якій рогоносець перетворюється на коханця-гомосексуаліста.
Давид вважав так само.
Який незграбний саспенс! Вони повинні викричатися Але я зараз їм покажу!
Амелія несподівано відвернулася від глядачів і впилася палаючим поглядом у суперника.
– Це не є правдивий саспенс, — прошипіла вона, ніби почула його думки.
Чутливий мікрофон передавав це гадюче шипіння у вуха слухачів.
– Зараз буде саспенс! – рішуче сказала вона. – Ситуаційний!
Люди затамували подих. Амелія простягла руку й вказала довгим пальцем на Давида.
– Цей чоловік! – вигукнула вона. – Ця жалюгідна істота! Звинувачує мене в плагіаті його замислів. А сьогодні ця сволота хотіла принизити мене перед вами! – Вона торкнулася графина, що стояв на столі між ними. – Так, я очікувала, що Анджеяк збирався знищити мене в якийсь негідний спосіб! Я не пила води з цього графина, бо й він з нього не пив! На перерві я перевірила краплю з нього детектором GBH. І ось що вийшло, прошу!
Вона простягла руку і показала всім датчик –наче маленький термометр.
– Не знаю, як він це зробив! – вигукнула жінка. – Не знаю, коли він впустив туди краплі речовини, яка б змусила мене белькотати і розповідати дурниці. Речовина, яка колись спричиняла до ґвалтування жінок! Так. Я б програла логомахію! Подивіться, який червоний мій датчик! Ну, тільки подивіться!
У Давида паморочилося у голові. Він сперся на стіл. Ненависть до цієї жінки тепер затопила його гарячою хвилею. Вона витікала звідкись із стегон і наповнювала живіт важким густим вмістом. Він хотів викинути її з себе, хотів виплюнути, мов фонтан блювоти, на цю огидну товсту жінку. Виплюнути їдку кислоту, спалити шкіру її обличчя, спопелити цю елегантну вечірню сукню, розтопити її колготки, ошпарити їй ноги.
Ця товста повія бреше! Я не вживав жодної речовини, це навіть не входило в мій план! Я воював чесно – як чоловік, як лицар, як людина честі.
Такої підлості він аж ніяк не очікував.
В одну мить Амелія Дудич - своєю брехнею - розтоптала всі ідеали Давида.
Він відкрив рота. Він почувався людиною, у якої легені були чимось склеєні.
– Це неправда, — ледве видавив він з себе. – Я не вштрикував їй жодного GBH!
Мікрофон був автоматично відключений спеціальним датчиком. Так його було запрограмовано, щоб під час другої частини логомахії один оповідач не перебивав іншого. Люди чули лише безглузду фразу "ценепра".
Тоді Дудич підійшла до Анджеяка. Вона поклала руку йому на плече та повернулася в бік аудиторії.
І вона, і її конкурент відчули, як напруга й очікування в залі стають могутніми, жорсткими й масивними — наче перетворюються на градову хмару, яка незабаром виплесне гнів і крики обурення, а Анджеяка перетворить принижену істоту в соплях. Претендент, що програв і спіткнувся на занадто високому порозі.
– Я прощаю тобі це, мій супротивнику! – усміхнулася Амелія. – Співець чоловічої честі! Я прощаю тобі. Я не подам на тебе в суд колег. Я не зруйную твою кар'єру. А зараз покажи усім, як можеш перемагати! В якому помпезному стилі, ти мене знищиш! Ну, покажи нам це!