Музика гриміла й паморочила голову. На всіх стінах – крім сценічної – були еркери, наче лоджії. Червоне світло, що виходило зсередини, окреслювало людські профілі та силуети танцюючих.
Скриптор відчув, як хтось із натовпу легенько торкнувся його руки.
— Я ж казала тобі сюди не приходити! – крізь гуркіт музики прорвався жіночий голос.
У Брунетти була стурбована міна, але це не погіршило її краси, яку підкреслювали червона помада, злегка закручене волосся та елегантна зелена сукня.
Біля неї стояли троє молодих білих чоловіків, м’язисту статуру яких підкреслювали флуоресцентні футболки.
– Це ваш племінник з колегами? – злегка посміхнувся Скриптор.
– Не зовсім, — сказала вона, багатозначно подивившись на них, перш ніж кивнути.
І тут один із них підскочив до письменника. Скриптор відчув удар, від якого перехопило подих і паралізувало ноги. Двоє схопили його під пахви, третій підняв за стопи.
Його понесли в бік роздягальні. Чоловік не міг поворухнутися в їхній залізній хватці, а навіть якби міг, то не хотів би. Все, що йому зараз хотілося, це просто дихати. Хоча б один ковток кисню. Його горло – таке голодне до дихання – видавало пронизливий, скрипучий стогін.
Під байдужими поглядами запізнілих гостей і кремезної гардеробниці, яка знімала їхні пальта, вони попрямували до вбиральні для небінарних осіб. Опинившись там, хлопці відчинили двері і штовхнули Скриптора всередину.
– А ось і герой вечора! Додайте його до інших. Але спочатку обробіть його належним чином. Як свиню… – крикнула Брунетта.
Письменником старанно зайнялись. Один заткнув йому рота, інший звалив на підлогу і почав знімати одяг. Коли Скриптор був лише в трусах і шкарпетках, двоє чоловіків підняли його, а третій натягнув йому через голову мішок, оббитий гумовим матеріалом і застібнув щільний замок.
Скриптор опинився в саркофазі, в якому не міг навіть пальцем поворухнути. Фонокуляри міцно затиснули на голові.
Він знав, що наділи йому на тіло. З цією темою він зіткнувся під час, коли шукав матеріали для свого роману про збоченців, який викликав хвилю ненависті за його ненависницьку мову проти осіб, які займаються ненормативним сексом.
На ньому була так званий аргентинський мішок. Його використовували на бійнях Південної Америки для дроблення волокон м’яса тварин. Він був заборонений у Пан'Європі, а бойні, які таємно його використовували, були закриті. Це був своєрідний панцир, який надягали на живих тварин під наркозом, шкіру яких попередньо змащували спеціальною приправою. А потім тварин протягом години били залізними палками. Цей мішок перешкоджав утворенню гематом, а підшкірні крововиливи надавали м'ясу неповторного смаку. Тварини гинули, але ні одна з них не страждала, тому що попередня анестезія блокувала біль.
Аргентинський мішок швидко став об'єктом цікавості девіантів. На садомазохістських оргіях його натягували на ультрамазохістів. Садисти били цих шукачів екстремальних відчуттів кийками – аж до оргазму. Спеціальна гума не пригнічувала біль, але перешкоджала утворенню переломів і саден.
Скриптор, який був затиснутий у мішок, тепер стояв у вертикальному положенні на візку для перевезення меблів.
До нього підійшла Брунетта.
– Поглянь на них, — сказала вона, вказуючи на чотирьох людей, які сиділи пліч-о-пліч перед екраном. – І впивайся власним милосердям. Ти щойно врятував життя одному з них. Один із них мав би тут померти, якби ти не прийшов сюди добровільно, якби втік. Але ти свідомо прийняв рішення. А лише свідома і добровільна жертва є для нас найкращою.
Очі Скриптора вирячилися від здивування. Він хотів щось запитати, але тільки змочив кляп наступною порцією слини.
Він їх добре бачив. В кріслі сидів комісар в наручниках. Потім Тимон Петрі вдихав нікотин через інгалятор. Брудний і неголений. Поруч з ним тремтів і чухав шию Матеуш Віташек у такому ж стані.
При вигляді останнього чоловіка серце Скриптора застукотіло, як відбійний молоток. Подалі від усіх, охопивши щоки руками, сидів Йонаш у своєму інвалідному візку.
— Я тобі поясню, інакше ти зіжреш цей кляп. – усміхнулася Брунетта. – Один із них мав би померти, якби ти не добрався сюди. Але ти тут… І тут ти помреш.
Вона перейшла на німецьку.
– Беріть його, — кинула вона. – Час починати шоу!