Выбрать главу

Увисокості є шлях, при погожому небі помітний: / Білістю наче проливсь, тому й назву отримавМолочний. / Шлях той безсмертних веде до палат осяйних Громовержця...

ЯСОН

В «Останньому світі».

Фессалійський мореплав, що запливає військовим кораблем, переобладнаним на торгове судно, до гаваней чорноморського узбережжя — несподівано, не додержуючись жодних приписів,— і нерідко залишає по собі сум’яття, сварки й ненависть. Бо цей фессалієць перевозить не тільки товари, що їх обмінює на залізні вироби, шкури та бурштин, а й щоразу бере на борт ватагу переселенців — безробітних ремісників, зубожілих селян, мешканців гетто в Салоніках, Волосі й Афінах... І всім Ясон обіцяє золоті гори та безхмарне майбутнє на Чорному морі, забираючи в людей останні гроші за місце на смердючій середній палубі. Й аж на розвалених одеських та констанцських пристанях, біля вигорілих севастопольських доків чи в якомусь іншому пустельному місці Ясонові пасажири усвідомлюють усю марність своїх надій. Але на той час у них уже давно нема ні коштів, ні сили на поворотний шлях до Греції. Отож у тих безрадісних місцях вони сходять на берег і шукають серед руїн бодай тіні примарного щастя.

У давньому світі.

Син царя Есона, володаря Іолка; будівничий судна «Арго». Його дядько Пелій, що відібрав у брата владу над Іолком, посилає Ясона до Колхіди на східному узбережжі Чорного моря, щоб той відбив у царя Еета золоте руно. Разом з товаришами Ясон досягає під попутним вітром берегів Колхіди, за допомогою Еетової дочки Медеї проходить крісь усі випробування, що їх перед ним ставлять, заволодіває золотим руном і повертається з Медеєю, тепер уже своєю дружиною, до Іолка.

Досить усі вони вкупі з Ясоном, вождем, набідились, / Поки мулкий прудководого Фасіса вгледіли берег. / До владаря приступили відразу по Фрікасове руно, / Й він їм нечувані виклав умови труди непомірні. / В серці Еета доньки спалахнуло тим часом кохання. / Довго з собою вела боротьбу, та коли пригасити / Розум жаги не здолав,«Опираєшся марно, Медеє»,— / Мовила...

Переклад Олекси Логвиненка

© Christoph Ransmayr, Die Letzte Welt, 1988 © О.Логвиненко (переклад з німецької), 1992 Джерело: К.Рансмайр. Останній світ. К.: Основи, 1994. 208 с.

Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

© Aerius, 2004

1

Augustus — серпень (лат.).