У нього промайнула думка махнути рукою на Утилізатор. Може, вже досить. Можна продати будинок, меблі, вийде цілком пристойна сума...
Ні! Він ще не встиг побажати нічого важливого для себе! Ніхто не зможе забрати у нього цю можливість без боротьби!
Намагаючись не заплющувати очі, він натиснув розпечену до білого кнопку затерплим вказівним пальцем.
З'явився худий дідок у поношеному одязі. У руці він тримав щось на зразок яскравої великодньої писанки. Дідок кинув її на підлогу. Яйце вибухнуло, з нього здійнявся помаранчевий дим, мікроскопічний Утилізатор миттєво всмоктав його в себе, після чого вгору знялися важкі щільні клуби диму. Колінз ледь не задихнувся, але Утилізатор поволі почав набувати звичних форм. Невдовзі він став таким, як і раніше, і здавалося, анітрохи не був ушкоджений. Старий задоволено кивнув.
— Ми працюємо не надто ефектно, але надійно, — сказав він, ще раз кивнув і зник.
Колінзові знову здалося, ніби він почув чийсь далекий невдоволений вигук. Знесилений, опустився на підлогу перед машиною. Обпечений палець щемів і смикався.
— Вилікуй мене, — прошепотів він пошерхлими губами й натиснув кнопку здоровою рукою.
Утилізатор загудів голосніше, а тоді зовсім змовк. Біль у пальці ущух, Колінз поглянув на нього й побачив, що від опіку не лишилося й сліду.
Колінз влив у себе солідну порцію коньяку й одразу ліг спати. Цієї ночі йому снилося, що його наздоганяє гігантська літера А, але прокинувшись, він забув про свій сон.
Минув тиждень, і Колінз з'ясував, що вчинив украй необачно, побудувавши будинок серед лісу. Йому довелося найняти взвод охорони, щоб захиститися від туристів, а мисливці весь час прагнули розбити табір в його англійському парку.
До того ж його доходами почало активно цікавитись Податкове управління.
А головне, з'ясувалося, що Колінз не так уже й обожнює дику природу.
Птахи й білки — це, звісно, дуже мило, але з ними особливо не поговориш. А дерева, хоч і дуже мальовничі, виявилися поганими спільниками для випивки.
Колінз вирішив, що в душі він міський мешканець.
Тому з допомогою вантажників фірми «Пауа Мінайл», будівельної компанії «Максима Олф», бюро миттєвих подорожей «Ягтон» та солідної суми грошей, сплачених, кому належить, Колінз перебрався до невеликої республіки у Центральній Америці. Тут, враховуючи тепліший клімат і відсутність прибуткового податку, він збудував великий, просторий, крикливо-розкішний палац.
Його було обладнано усіма традиційними аксесуарами — тут були коні, собаки, павичі, служники, охоронці, музиканти, танцівниці, словом, усе, що має бути у пристойному палаці. Колінзові знадобилося два тижні лише для того, щоб оглянути своє нове житло.
Досі все йшло гладко.
Якось вранці він підійшов до Утилізатора, вагаючись, щоб його замовити: спортивну машину чи, можливо, невелике стадо племінної худоби. Він нахилився до сірої машини, простяг руку до червоної кнопки...
Утилізатор відсахнувся від нього.
Спершу Колінзові здалося, що в нього починаються галюцинації, і він навіть майже вирішив більше не пити шампанського перед сніданком. Він ступив уперед і потягнувся до червоної кнопки.
Утилізатор спритно обминув його й вислизнув із кімнати.
Колінз щодуху кинувся за ним, проклинаючи його власника й увесь клас А разом із ним. Мабуть, це була та сама анімація, про яку казав Лік: власникові якимось чином удалося наділити машину здатністю рухатись. Але це була справа десята. Треба було лише наздогнати машину, натиснути кнопку й викликати бригаду з анімаційного контролю.
Утилізатор мчав через залу, Колінз біг за ним. Молодший дворецький, який начищав до блиску масивну ручку дверей з литого золота, втупився у них, розкривши рота.
— Зупини її! — наказав Колінз.
Молодший дворецький незграбно подався уперед, заступаючи Утилізаторові шлях.
Машина, граціозно ухилившись, обійшла дворецького й стрілою мчала до виходу.
Колінз повернув перемикач, і двері з тріском зачинилися.
Утилізатор набрав швидкість і пройшов крізь замкнені двері. Опинившись назовні, він перечепився через садовий шланг, відновив рівновагу й попрямував за огорожу в поле.
Колінз мчав за ним. Якби лише трохи наблизитися до нього...
Раптом Утилізатор здійнявся у повітря. Кілька секунд він висів, а потім упав на землю. Колінз метнувся до кнопки. Утилізатор ухилився, розігнався й знову підскочив. Якусь мить він висів метрах у шести над головою Колінза, здійнявся ще на півметра вище, зупинився, стрімко закрутився, мов дзиґа, й знову впав.