Джо кивнув на знак згоди.
— Це, безумовно, найголовніше. Ходімо всередину.
Вони спустилися у трюм. Джо наблизився до пульта керування, таємниче посміхнувся і натиснув кнопку.
Грегор одразу почув голос, що, здавалося, лунав у нього в голові:
— Я рятувальний човен 324-А. Моє головне завдання...
— Телепатія? — поцікавився Грегор.
— Пряме передавання думок, — сказав Джо, гордовито посміхаючись. — Ніяких мовних бар'єрів. Я ж казав, що зараз таких не будують.
— Я — рятувальний човен 324-А, — почулося знову. -Моє головне завдання — гарантувати безпеку екіпажу. Я повинен захищати його від усіх загроз і підтримувати в доброму здоров'ї. На даний час я активований лише частково.
— Що може бути безпечнішим! — вигукнув Джо. — Це не бездушний шматок заліза. Цей човен дбатиме про вас мов рідна матуся. Він запрограмований піклуватися про свою команду.
Це справило на Грегора певне враження, хоча ідея човна, наділеного емоціями, йому не подобалася. Досі патерналістичні механізми завжди його розчаровували.
— Ми його забираємо, — сказав Арнолд. Він не поділяв скептичних настроїв свого компаньйона.
— І не пошкодуєте, — підхопив Джо у своїй звичній відкритій та чесній манері, що вже принесла йому не один мільйон доларів.
Грегорові нічого не лишалося, як сподіватися, що цього разу Джо таки матиме рацію.
Наступного дня рятувальний човен 324-А був завантажений на борт зорельота, і компаньйони стартували в напрямі Трайдента.
Цю планету, розташовану в самісінькому серці Східної Зоряної Долини, нещодавно придбав один агент з нерухомості. На його думку, вона була майже ідеальним місцем для колонізації. Трайдент мала розміри, як Марс, але значно кращий клімат. Тут не було ані місцевого населення, з яким довелося б боротися, ані отруйних рослин, ані інфекційних хвороб. На відміну від багатьох інших світів, на Трайденті не було хижих тварин. Тут взагалі не було ніяких тварин. Уся
планета, за винятком одного невеликого острова і полярної шапки, була вкрита водою.
Певна річ, землі там теж вистачало: рівень води в деяких морях Трайдента ледь сягав по коліна. Проблема полягала в тому, що суша не виступала з води, і компанію «ААА Ейс» спеціально запросили для того, щоб виправити цю невелику помилку природи.
Після приземлення на єдиному острові Трайдента, човен спустили на воду. Решту дня довелося присвятити перевірці й завантаженню на борт спеціального спорядження для обстеження планети. Рано-вранці Грегор приготував сендвічі й наповнив каністру водою. Усе було готове до початку робіт.
Як тільки стало зовсім світло, він спустився в ходову рубку до Арнольда, який урочисто натиснув першу кнопку.
— Я — рятувальний човен 324-А, — почули вони. -Моє головне завдання — гарантувати безпеку екіпажу. Я повинен захищати його від усіх загроз і підтримувати в доброму здоров'ї. На даний час я активований лише частково. Для повної активізації натисніть кнопку два.
Грегор натиснув другу кнопку.
Десь у глибині трюму почулося приглушене гудіння. Більше нічого не сталося.
— Дивно, — сказав Грегор і натиснув на кнопку ще раз.
Гудіння повторилося.
— Схоже на коротке замикання, — сказав Арнолд. Кинувши погляд у ілюмінатор, Грегор побачив, що берегова лінія повільно віддаляється. Йому стало трохи страшно. Адже тут надто багато води і зовсім мало суші, і, що найгірше, на панелі керування не було нічого, що нагадувало б штурвал або румпель, ніде не було жодних ознак важелів газу чи зчеплення. Як же керувати цим частково активованим судном?
— Очевидно, ним керують телепатично, — з надією вимовив Грегор і рішучим тоном скомандував: — Тихий хід, уперед!
Човен повільно рушив уперед.
— Тепер трохи праворуч!
Човен слухняно виконував чіткі, хоча й не зовсім морські команди Грегора.
— Прямо! Повний уперед! — сказав він, і рятувальний човен повним ходом рушив у сяюче й порожнє море.
Захопивши ліхтар і тестер, Арнолд спустився у трюм. Проводити обстеження виявилося нескладно, Грегор міг і сам впоратися з цією роботою. Власне, все робили машини: вони відстежували головні розломи в океанському дні, визначали найперспективніші вулкани, фіксували течії та креслили діаграми. Після того як обстеження буде закінчено, інші люди обплутають вулкани дротами, закладуть заряди, відпливуть на безпечну відстань і приведуть всю систему в дію.
Після цього Трайдент на якийсь час перетвориться на досить неспокійне місце. Коли все заспокоїться, суші буде навіть більше, ніж потрібно для того, щоб задовольнити апетити торгівця нерухомістю.