Зрештою, я запитав його, чи не збирається він повідомляти мені про всі потенційні небезпеки на Землі.
— Це лише дуже незначна частина того, що загрожує або може загрожувати тобі, — відповів він.
— У Мехіко? Папете? Чому б не обмежитися лише найближчим оточенням? Скажімо, центром Нью-Йорка?
— Місцевість для мене нічого не означає, — уперто сказав дерг. — Мої відчуття часові, а не просторові. Я маю захищати тебе від усього!
Це було досить зворушливо, я нічого не міг з цим вдіяти. Мені просто доводилося викреслювати з його повідомлень різні небезпеки в Хобокені, Таїланді, Канзас-Сіті, Ангкорі-Ват (обвалилася статуя), Парижі та Сарасоті. Потім я брався за місцеві попередження. Я переважно ігнорував небезпеки, що чатували на мене у Квінсі, Бронксі, Стетн-Айленді та Брук ліні, і зосереджувався на Мангетені.
Однак найчастіше такий підхід себе виправдовував. Дерг попередив мене про кілька дуже неприємних подій, наприклад, про пограбування в Кафедральному парку, вимагання з боку підлітків і пожежу.
Але поступово він збільшував щільність опіки. Усе починалося з одного-двох попереджень на день. За місяць він попереджав мене вже п'ять чи шість разів на день. Зрештою, його застереження, місцеві, національні та міжнародні, злилися в безупинний потік.
Мені загрожувало неймовірно багато небезпек.
Ось типовий день:
«Несвіжа їжа в кафетерії Бейкера. Не їсти там сьогодні ввечері».
«Амстердам, автобус 312 — відмовлять гальма. Не їздити на ньому».
«Магазин одягу Мелена — пропускає газова труба. Можливий вибух. — Здати одяг у хімчистку в іншому місці».
«Між Риверсайд-драйв і Центральним парком нишпорить маньяк. Візьми таксі».
Невдовзі значну частину свого часу я проводив, чогось не роблячи й уникаючи різних місць. Здавалося, небезпека чигає на мене під кожним ліхтарем.
Я почав підозрювати, що дерг просто вигадує свої попередження.
Іншого пояснення я не бачив. Зрештою, до зустрічі з ним я прожив чимало років без жодної паранормальної допомоги і прожив цілком щасливо. Чому раптом ризик для мого життя так зріс?
Одного вечора я запитав його про це.
— Усі мої повідомлення абсолютно реальні, — сказав він, трохи образившись. — Якщо не віриш, спробуй завтра увімкнути світло в аудиторії, де проходитимуть заняття з психології.
— І що?
— Несправна проводка.
— Я не сумніваюся у твоїх попередженнях, — запевнив я його. — Я знаю лише, що до твоєї появи моє життя ніколи не було для мене таким небезпечним.
— Звісно, не було. Ти, певно, знаєш, що, приймаючи захист, ти маєш змиритися і з деякими його наслідками.
— Якими наслідками? Дерг завагався.
— Захист спричиняє потребу в подальшому захисті. Це універсальна стала.
— Поясни докладніше, — попросив я здивовано.
— До зустрічі зі мною ти був таким, як усі, і ризикував так, як і всі інші. Але після моєї появи твоє безпосереднє середовище змінилося. І твоє становище в ньому теж змінилося.
— Змінилося? Чому?
— Тому що в ньому з'явився я. Ти певною мірою став частиною мого оточення, а я — твого. І до того ж усім відомо, що, уникаючи однієї небезпеки, ти відкриваєш шлях іншій.
— Ти хочеш сказати, — дуже повільно вимовив я, — що ризик збільшився через твою допомогу?
— Це було неминуче, — зітхнув він.
У той момент я з радістю задушив би дерга, якби він не був невидимим і невідчутним. Мене охопила лють від того, що цей позаземний шахрай мене ошукав.
— Гаразд, — сказав я, опановуючи себе. — Дякую за все. Побачимося на Марсі, чи де ти там живеш.
— Ти більше не хочеш мого захисту?
— Ти вгадав. Тільки не грюкай дверима, як виходитимеш.
— Але що я зробив не так? — щиро здивувався дерг. -Так, ризик для твого життя зріс, але що з того? Честь і хвала тому, хто зустрічає небезпеку віч-на-віч і перемагає її. Що сильніша загроза, то більша радість від порятунку.
Тоді я вперше зрозумів, наскільки чужим є цей чужинець.
— Мене це не влаштовує, — сказав я. — Забирайся.
— Ризик для тебе зріс, — заперечив дерг, — але моя здатність до передбачення більш ніж достатня, щоб дати йому раду. Я щасливий, що маю змогу запобігати небезпеці. І я, як і раніше, можу бути корисним, захищаючи тебе.
Я похитав головою.
— Я знаю, що буде потім. Ризик для мене дедалі збільшуватиметься, адже так?
— Зовсім ні. Стосовно нещасних випадків ти вже досяг кількісного насичення.
— Що це означає?
— Це означає, що подальшого збільшення кількості нещасних випадків, яких тобі варто уникати, не буде.