Выбрать главу

— А що ти будеш робити з кущами?

— Твої кущі, Ксав’є, існували, коли ми ще ходили до школи. Усе вже давно засохло, і тим краще для нас. Якщо ти мені не віриш, то піднімися на дах і подивися.

Він вилітає як вихор. Я не встигла зоглянутися, як він уже видерся на дах. Заліз на самий верх і оцінює інший бік. Скребе чоло й зітхає. Дивиться на мене з висоти, а потім зістрибує в мене перед носом.

— Жулі, ти просто неперевершена. Можливо, нам і не вдасться, але ти — геній.

Він обіймає мене.

Того ж вечора я несподівано зайшла до Ріка. Перш ніж відчинилися двері, я чітко почула, як він щось поспіхом пересунув. Що він там робить?

— А, це ти! Якась проблема?

— Скоріше рішення, але мені потрібна твоя допомога.

Він запрошує мене ввійти. Я захоплено розповідаю йому свою ідею. Він уважно слухає, не виказуючи своїх думок. Дочекавшись, коли я завершу, він спокійним голосом заперечує:

— Нам ніколи не дадуть дозвіл.

— Ось чому ми не будемо його просити. Якщо нас буде багато, то ми зможемо зробити все швидко і нас не помітять.

— Потрібно буде задіяти купу людей? Навіть якщо ми повалимо стіну, треба демонтувати паркан, і агрегат Ксав’є має перетнути половину міського парку, перш ніж вирватися на волю. Ти уявляєш, скільки всього варто узгодити?

— Трішки. Я вже склала список.

Він посміхається:

— Ти справді дивна дівчина.

«Він міг би сказати, що я красива, чуттєва, чарівна, але наразі я задовольнюся й цим».

Я сама себе дивую. Ось я перетворилася на організатора злочину. Не знаю, чому ця історія мене настільки зачепила. Може, тому що я дійсно ціную Ксав'є, а може, через те що дві великі несправедливості за кілька днів — це просто нестерпно. Для Лоли я нічого не можу зробити, але для КСАВ-1 зроблю все.

45

У вівторок перший шкільний день. У пекарні ми це відчули. Натовп дітей разом із їхніми мамами. Вони були всюди — як на вулиці, так і в крамниці. І вкупі проковтнули тонни молочних булок, заварних тістечок та іншої здоби. Аж страшно подумати.

Уперед, діти! Беріть ваші портфелі й нові ручки. Розвагам край, більше нема морозива. Час братися до роботи і дружити з тими, із ким через двадцять років робитимете чудернацькі речі, як-от підпільна евакуація автомобіля, надто великого, щоб пролізти у воротами розподілили обов'язки з мадам Бержеро. Мені навіть іноді доводиться розраховувати клієнтів. Думаю, що вони вже мене прийняли. Мсьє Калан виходить на сцену о призначеній годині, але він мене вже й не дратує. Цей тип ще дістане по заслузі. Він і не думає, що настане судний день, де карає лише Господь, який змусить заплатити його за все. Я просто вважаю, що кожна дія має за собою наслідки, і цьому невдасі ще дістанеться на горіхи.

Голя, комерсант із сусіднього будинку, продавець кухонних меблів, який став волонтером, повернувся з Африки. Його золотий ланцюжок і браслет стали ще помітнішими на засмаглій шкірі. Він придбав собі червоний автомобіль, який вважає болідом «Формули-1». Я була здивована, що такий хвалько, як він, зможе кинутися на допомогу іншим, тож моя повага до нього зросла, і мені захотілося бути привітнішою. Утім, я ніколи не бачила особи, яка б так собою пишалася. Здається, він переконаний, що кожна його поява справляє незабутнє враження і що він — священний Грааль для всіх дівчат і еталон для хлопців. Справжній чванько, він усе зробив для того, щоб усі довідалися про його допомогу нещасним жителям віддалених африканських сіл. Що ж вони про нас подумають після зустрічі з ним? Він бере свій суцільнозерновий хліб і грінки з козиним сиром, а потім підморгує мені, виходячи з крамниці.

Мені подобається моє теперішнє життя. Я часто бачу Ріка, обмірковую план порятунку Ксав’є. Мене дивує, що всі підтримують мій задум.

Софі погодилася стояти на варті на розі бульвару. Соня вмовила свого ніндзю допомогти нам, для нього це почесна священна місія. Я переконала Ксав’є зорганізувати його колег для того, щоб розібрати цегляну стіну в гаражі. Він також узяв на роботі рацію. Рік займеться демонтажем паркану. У нас буде ще двоє подружок, щоб наглядати за будинком Ксав’є і південним крилом міського парку. Я тільки-но отримала дозвіл від друзів моїх батьків, у яких є майданчик у закритій зоні, поставити в них КСАВ-1.

Уже вчотирнадцяте я прораховую кожен етап із хронометром і справді переконана, що все вийде. Ми починаємо операцію в суботу ввечері. Перші вихідні після школи. Цієї пори на вулиці має бути менше людей. Муніципальні службовці замикають огорожу за тридцять північ. Я навіть попросила Ксав’є пересвідчитися, що в його автомобілі є пальне і що він заведеться з півоберта.