Нарешті Роберт закінчив гігієнічну процедуру і пішов за фіранку. Софія автоматично стежила, як він іде, тримаючи руки напоготові, як ліктем відводить фіранку. І тут вона несподівано побачила зовсім молоденьке личко породіллі. Здавалося, їй було років тринадцять-чотирнадцять, не більше. Її щоки розпашіли, а розпущене рудувате кучеряве волосся змокріло від поту.
Софія так і завмерла на місці серед кімнати.
Джон Воскреслий сидів у кутку на маленькому ослінчику, втупившись у підлогу.
Софія поставила біля нього свій ослінчик.
— Переживаєте? — спитала вона його.
— Та це звичайна бабська справа, — недбало сказав він.
— Це НЕ звичайна бабська справа, — образилась за жінок Софія.
Джон Воскреслий нічого на це не відповів.
— А де ж батько дитини? — спитала Софія.
Вона підозрювала, що у цього дівчиська чоловіка немає, однак зробила вигляд, що нічого не підозрює.
— Брендан зробив їй дитину, — спокійно промовив Джон Воскреслий, не відриваючи погляду від підлоги.
«Стоп, — подумала Софія. — Десь я вже чула це чудне ім’я!»
І раптом її ошпарило: та це ж Моллі-Доллі називали його, коли говорили про привида.
— Брендан? Як… Що… Хіба це можливо? — пробурмотіла вона.
— Якщо він інших дівчат і жінок ґвалтує, то чому б йому не позаритися на мою доньку?
Софія розчервонілася. Ясно, що тут, на цьому острові, всі божевільні і схиблені на Брендані. Ходять наліво, гуляють з ким завгодно, а потім усе звалюють на привида.
Однак вона вирішила зробити вигляд, що вірить у всю цю нісенітницю, тому продовжила розмову.
— І багатьох він так…? — Софія не завершила питання, однак Джон зрозумів, що вона має на увазі.
— Та тут півмістечка — його робота.
— Так-таки півмістечка, — з недовірою в голосі промовила вона.
— Так-таки півмістечка, — підтвердив свої слова Джон Воскреслий.
Софія задумалася.
— Слухайте, Джоне, — тихенько спитала Софія, — а як він ЦЕ робить? Адже він привид!
— Ти мене питаєш? А я звідки знаю? Я з ним не спав! Ти краще бабів спитай!
«Логічно!» — подумала Софія.
Її розпирало від цікавості.
«Ну що ж, — думала вона. — Не треба сердитись на місцевих людей, а дивитися на це спокійно. Брендан — чудовий персонаж місцевого фольклору. Що я про нього знаю? Те, що він привид. «Працює» органістом у місцевій церкві. Кохається з жінками. І вони від того вагітніють і народжують дітей. Прикольно».
— Піду покурю, — сказав дядечко Джон. — Коли що, погукайте мене.
Софія кивнула на знак згоди.
Породілля почала кричати все частіше, а разом з тим почастішали Робертові команди і материні поради, Софія зрозуміла, що наближається розв’язка, і з полегшенням зітхнула.
Останній надривний крик, і… Почувся хрипкий голос немовляти.
— Вітаю з сином! — голос Роберта підбадьорив породіллю. А після того скомандував до її матері, — пелюшки!
Ана вискочила з-за фіранки і зняла з ґратки над плитою згорнену фланелеву пелюшку, яка грілася в очікуванні новонародженого.
— Докторе, купати будемо тепер?
— Лише обітремо теплою водою. Вода готова?
— Готова.
— Перекип’ячена чи лише нагріта?
— Перекип’ячена.
— Добре.
Софія незчулася, як серед хати опинився великий ослін, а на ньому — маленьке коритце, куди Ана влила води і додала якоїсь брунатної пахучої рідини, схожої на навар із ялівцевих гілочок.
Роберт акуратно тримав на одній руці новонароджене маля, а другою рукою обтирав його тільце марлевою пелюшкою, намоченою у ванночці.
Софія замилувалася цією сценою і уявила собі, як він купатиме їхню спільну дитину.
Вона побачила, як занепокоєно Ана роздивляється малюкове тільце, неначе шукаючи якісь ґанджі.
— Ну, що, є? — спитав Роберт. «Отже, він добре знав, чого шукала Ана», — подумала Софія.
— Нема. Ніде нема.
— Дивіться уважніше, десь має бути.
Ана уважно розглядала малюка, поки Роберт його обережно перевертав.
— Нема! — обурено вигукнула Ана.
Вона кинула пелюшку у воду і прожогом кинулася до доньки:
— Ах ти така-сяка! Ти, виявляється, нагуляла дитину, а все скинула на Брендана.
— Мамочко, це Брендан!
— Як Брендан, якщо ніде немає його знаку? Кажи: хто батько дитини?
— Мамочко, клянуся, це Брендан!
«Ага, — подумала Софія. — Отже, всі діти Брендана мають якийсь родимий знак».
Роберт тим часом ніжно обгорнув чисте дитя в суху пелюшку. Воно перестало плакати і невдовзі заснуло.