Карстен показав на Евена.
— Ти вестимеш розмову, я допомагатиму.
Кайса розповіла про своє знайомство з Йораном Нордіном, про першу зустріч 14 березня, тобто дев’ять днів тому, і про останню, чотири дні тому. Ні Карстен, ні Евен і словом не обмовилися про кілька ідентичностей жертви. Коли Кайса закінчила розповідь, Евен запитав:
— Вас не здивувала його загадковість?
— Звичайно, здивувала, але я не могла змушувати його відкритися.
— Що ще впало в вічі?
— Кілька разів мені здалося, що він добре знає місцевість.
— У чому це виявлялося?
— У тому, що він казав і як висловлювався.
— Гадаєте, він швед?
— Так, я навіть у цьому певна, бо розмовляв, як швед, який намагається говорити норвезькою. Чи навпаки, ну, розумієте, як на отому комедійному норвезько-шведському ток-шоу Фредріка Скавлана. Та й ім’я в нього шведське.
— Він міг вдавати шведа, — завважив Евен.
— Куди ви хилите? — нетерпляче запитала Кайса. — Він не був шведом?
— Ні, насправді, його звали Крістофер Волкер. Посвідчення водія таїландське.
— Щось у його словах натякало на те, що він походить з тих країв? — запитав Карстен.
— Та ні… Дивно… Брат Юлії пропав безвісти в Таїланді. Під час цунамі 2004 року.
— Правильно, — кивнув Евен.
— Можливо, знав Аллана, — промовила Кайса. — Мені здалося, що він був кимось на кшталт приватного детектива, який мав завдання добути більше інформації про зникнення Юлії та потребував допомоги людини, яка б добре знала місцевість і місцевих людей.
— Але навіщо вдавати з себе шведа? — втрутився Карстен.
— О… — Кайсі раптом зблиснув здогад. — Ви думаєте, що Аллан не загинув! Спотворене обличчя, важко впізнати, розмовляв сворск — будь-хто зумів би так.
Евен засміявся, кивнув до Карстена.
— Я завжди казав, що їй треба працювати в поліції.
— Це Аллан! — ошелешено запитала Кайса.
— Цього ми не знаємо.
— Він сказав, що його потворність наслідок нещасного випадку.
— Якщо — я кажу «якщо» — це Аллан, то навіщо вдавати свою смерть? Чому повернувся інкогніто? — запитав Евен. — Він тутешній. Нащо просити тебе про допомогу?
Кайса різко нахилилася над столом.
— Він не хотів, щоб його впізнали! Хотів, щоб того, хто розпитуватиме людей, сприймали за свого, йому потрібний був свіжий погляд на справу, — вона легенько постукала пальцем по столі. — Слухайте! Аллана підозрювали за свідченням одного-єдиного свідка, — запально вела вона далі. — Сусідського хлопця, Фруде Ульсена. Фруде сказав, ніби того фатального вечора бачив Аллана з Юлією. Але, якщо Аллан казав правду, якщо він, справді, не виходив тоді з дому, це означає, що Фруде Ульсен збрехав. Аллан приїхав, щоб помститися. Тепер я розумію, чому він був такий впевнений, що Фруде збрехав.
— Або ж він приїхав, що вивести на чисту воду людину, яку вважав причетною до зникнення сестри, — сказав Евен. — Або і те, і те. Може, він підозрював Фруде Ульсена у вбивстві сестри?
— Ти розкопала щось нове у «справі Юлії»? — запитав Карстен.
— Можливо… — Кайса почала набирати щось у телефоні. — Я перешлю тобі звіт, який Йоран Нордін — чи Аллан — отримав від мене на останній нашій зустрічі. Одна жінка, яка була тоді в молитовному домі, сказала, що Фруде стало зле, і він виходив у туалет. Фруде повернувся мокрий з голови до ніг, ніби весь заліз під кран з водою — так їй здалося. Але я десь читала, що в вечір зникнення Юлії падав рясний дощ, так?
— Уявлення не маю, — відповів Карстен. — Я дуже поверхово знаю цю справу.
Евен кивнув.
— Мені було всього лиш п’ятнадцять, але добре все пам’ятаю. До того ж, мене потім залучали до повторного розслідування, бо ж я тут виріс. Твоя правда, того вечора дощило й було страшенно темно, бо вуличне освітлення вийшло з ладу.
— А якщо Фруде Ульсен збрехав, якщо йому не ставало погано? — вела далі Кайса. — А насправді…
— …він пішов за Юлією, — докінчив Карстен.
— Можливо, йому повірили на слово, а ніхто зі свідків не згадав, що він виходив з вечорниць? — запитала Кайса.
— Тоді в слідчих діях допустилися багатьох помилок, — сказав Карстен. — Свідки розповідали лише те, що їм здавалося релевантним, — він кивнув убік Евена. — Треба перевірити, що вдалося з’ясувати поліції 2002 року.
— Як, кажете, звали Йорана Нордіна? — раптом запитала Кайса.
— Крістофер Волкер, — відповів Евен.