Карстен здивовано кивнув.
— Так, припускаємо. А чому ви подумали, що його вбили?
— Я… він… ви ж знаєте… його минуле й таке інше.
— Ви з ним бачилися? — запитав Евен.
— Так.
— Давно знали, що він живий?
— Десь рік.
— Що?! — вихопилося Евенові. — А ваша мати знала?
— Ні, я з нею не спілкуюся. Аллан… Він не хотів, аби ще хтось знав.
— Але чому?
— Брат так і не оговтався після того, що сталося. Юлія і підозри на нього…
— Цунамі було 2004, чотирнадцять років тому. Чому саме тепер він об’явився?
— Казав, що каліцтво стало для нього благословенням. Він зміг стати іншим. По-справжньому іншим. Нове обличчя, нове ім’я. Він сподівався, що це допоможе йому все забути, але забути не зміг, він мусив з’ясувати, що трапилося з Юлією, відмитися, так би мовити, від підозр. Він не знаходив собі місця, і з роками ставало лише гірше, — з горла вихопився схлип, Сюсанне заплющила очі й розплакалася, затуляючи паперовим рушником носа і рота. — А тепер він таки насправді мертвий. Лишилася тільки я… — вона похитала головою. — Я завжди знала, що він не загинув… відчувала… я часто маю передчуття, — вона якось приречено змахнула рукою з рушником.
— Даруйте, але я мушу запитати, так заведено. Де ви були в суботу ввечері?
— Тут була.
— Сама?
— Так.
— Когось знаєте, хто мав би мотив його вбити?
— Ні, але якщо йому пощастило щось з’ясувати, він міг стати для когось загрозою.
— Отже, Аллан приїхав, щоб розкрити таємницю зникнення Юлії?
— Так.
— А ви маєте якісь свої здогади, що могло з нею трапитися?
— Не знаю, але я не маю відчуття… ніколи не мала відчуття, що вона мертва.
— Малоймовірно… — почав було Евен.
— Тут не йдеться про об’єктивну ймовірність чи неймовірність, — урвала його Сюсанне. — Якщо існує така близькість, як була поміж нами…
— Як вам живеться?
— Не надто добре.
— Що ви маєте на увазі?
— Тепер це не має ніякого значення. Ніщо не змінить того, що сталося…
28
Патологоанатом зателефонував, коли Карстен прямував до приймальні, щоб зустріти Фруде Ульсена, якого викликано на допит. Розмова з експертом була коротка. Причиною смерті стало передозування кетаміном.
— Анестетик? — запитав Карстен.
— Саме так. Застосовується для наркозу, насамперед у ветеринарії. Але часто вживається як наркотичний засіб у молодіжному середовищі, колись, особливо в дев’яностих роках, частіше, тепер — рідше. Буває, вводять і в клініках під час нетривалих операцій.
Фруде Ульсен прийшов з матір’ю.
— Чого вам треба від Фруде? Нащо його викликали? — накинулася на поліцейських Свангільд Ульсен і важко гепнулася на стілець у приймальні.
— Ми хотіли з ним трохи поговорити, — сказав Евен.
— Про що?
Евен глянув на Фруде, махнув йому, щоб той рушав за ним у коридор. Мати спробувала підвестися.
— Я піду з ним!
— На жаль, ні, — заперечив Евен. — Ви зачекаєте тут.
— До речі… — Карстен ступив два кроки до жінки й відрекомендувався. — Ми можемо спершу з вами поговорити.
— Зі мною?
Карстен підійшов до неї впритул, приязно всміхнувся.
— Так, ходімо зі мною. Поспілкуємося трішки, а вже потім розмовлятимемо з Фруде, гаразд?
Свангільд скептично зміряла його поглядом, натужно звелася на ноги.
— Це має до діла з тим чоловіком у воді? — запитала жінка, коли вони сіли в кімнаті для допитів.
— Ми… — почав було Карстен.
Але Свангільд Ульсен не дала йому й рота до пуття розтулити.
— Ми про це нічого не знаємо, абсолютно нічого!
— Звичайно, — примирливо промовив Карстен. — Ви десь ударилися? — показав він на синець на її щоці.
— Упала… Що вам від мене треба?
— Нам цікаво, чи каже вам щось ім’я Йоран Нордін?
— Йоран Нордін? Ніколи не чула!
— Чудово. Може, хтось чужий відвідував вас останнім часом або телефонував?
— Ні, е-е… Пригадую лише, що хтось запитував дорогу, він з Фруде говорив.
Ось воно! Іноді таки щастить.
— Коли це було? — швидко запитав Карстен.
— Здається, у суботу.
— Добре! — Карстен мило всміхнувся. — Ви… я не дуже добре орієнтуюся у давній справі, коли зникла дівчина, бо мене тоді тут не було…
— Ви про Юлію?
— Так.
— А чому питаєте про неї?
— Що ви пам’ятаєте з того вечора?
— Я?! Та нічого, я лягла спати, а довідалася аж наступного ранку.
— Ясно… Але Фруде був з Юлією на вечорницях у молитовному домі?