— А що з Бюллем? Ви допитали його офіційно?
— Він помер після нашого візиту, наступного дня. Запис розмови стане важливим доказом.
— Вбивство Аллана вважається розкритим? Як його вбили?
— У підвалі санаторію знайшли сліди його крові. Це підтверджує слова Фруде Ульсена, сказані незадовго до смерті.
— Ви обвинувачуєте в убивстві матір?
— Аллана вдарили великим гайковим ключем. Ми знайшли ключ, на ньому кров Аллана і криваві відбитки пальців Фруде. Однак Аллана вбив кетамін.
— Який вколола мати? — запитала Кайса.
— Бракує технічних доказів.
— У приміщенні, де я ховалася, коли мене ледь не застукали Маріанне Вінтер і Фруде Ульсен, пахло хлором. Вони намагалися знищити сліди. А потім усе прибрали й спалили докази експериментів, які проводила Маріанне… і Бюлль.
— Допускаємо, що так і було. Ми працюємо над деталями.
— Який жах! Що Аллан робив у підвалі?
— Цього ми не знаємо. Але ж в тебе напевно є теорія, — усміхнувся Карстен.
— Шукав докази. Якщо Маріанне, як я думаю, тримала в підвалі колби з мізками, то він про це знав, — Кайса показала на колбу на столі. — Можливо, хотів оце забрати?
— Помилився… Він був переконаний, що мати проводила досліди на Юлії й позбавила її життя.
— Ну, добре… Та я не вірю, що Аллан повернувся лише задля того, щоб знайти Юлію. Він повернувся, щоб помститися за зруйноване дитинство.
— Цілком можливо…
— Ви вже розмовляли з Юлією?
— Поки що не мали змоги. Лікарі кажуть, що в неї роздвоєння особистості, вона замикається у своєму «safe place», як вони це називають, і з нею неможливо налагодити контакт. До того ж, аналізи крові показали, що вона вживала в великих дозах бензодіазепіни, зокрема рогіпнол. На те, щоб позбутися залежності, підуть роки. Це важче, ніж зістрибнути з героїну… Лікарі застерігають, що допит може погіршити її стан, тож нам не залишається нічого іншого, як чекати і сподіватися, що вона виборсається.
Кайса сіла за стіл.
— Уявляєш, це — мозок Креза. Неймовірно! Думаю, Маріанне Вінтер зберігала його, як трофей.
— Он як? На все ти маєш відповідь! То, може, маєш і пояснення «загадки Юлії»? Чому вона не втекла від Нільса, хоча мала таку можливість?
Кайса засміялася, похитала головою.
— Мусите ж ви таки до чогось докопатися самі!
89
Кайса трохи зсунула назад зав’язану чалмою хустку. Волосся вже трохи відросло, хоча досі лише на один сантиметр. Вона накупила собі багато таких тюрбанів, відколи через хіміотерапію почало випадати волосся.
Вона внутрішньо тремтіла, коли того дня, наприкінці серпня, увійшла в двері Каналу-4, щоб зустрітися з шефом політичної редакції і редактором повинного відділу, з тими, що й останнього свого візиту сюди. Ось тільки обставини тепер змінилися. Від тодішнього смутку тепер не було й сліду. На душі спокійно, хоч і трохи печально, але більше якось дивно, незвично, бо ж канал упродовж багатьох років був частиною її ідентичності — вона пишалася своєю роботою тут.
Курс хіміотерапії закінчився в середині червня, однак через величезне виснаження, їй потрібний був час на відновлення, тож вони з Карстеном вирішили зачекати з переїздом всією родиною до Аскера до кінця липня. Тепер мав початися курс радіотерапії. Карстен взяв відпустку. Розслідування, тим часом, продовжувалося повним ходом. Дати суду над Маріанне Вінтер ще не призначили.
Шеф, Турмуд Лінґе, обійняв її.
— Радий тебе бачити.
Він трохи здивовано глянув на чалму, але від коментарів утримався.
Вони завжди добре ладнали між собою, не його вина, що Кайса йде з каналу. Це — вина редактора відділу новин. Той саме увійшов до кімнати, подав Кайсі руку.
— Як справи? — усміхнувся редактор.
Кайсі завжди впадав у вічі його скривлений рот; навіть усміхаючись, він мав квасний вигляд.
— Дякую, усе гаразд, — кивнула вона й налила собі кави. — Ви досі маєте намір перевести мене з політичної до загальної редакції? — запитала вона, сідаючи перед обома шефами.
Кивнув лише редактор новин.
— Тоді я не бажаю тут працювати, — сказала Кайса.
Ну, ось, сказала. Щось кольнуло в грудях, але вона змусила себе всміхнутися.
— Але ж… — почав Турмуд.
— Не бачу іншого виходу, — урвала вона його. — Або ви знайдете щось прийнятне для застосування моїх знань і професійної компетенції, або я пошукаю собі інше заняття.
Турмуд вичікувально дивився на редактора відділу новин. Сумніву, хто тут ухвалює рішення, не було.