З Добромірки переїхала експедиція 28. вересня черезГущанки, Лозівку, Ободівку, Терпелівку, до Скорих і Медини, двох сумежних сіл. Тяжко побили тут господаря Па-щука Йосифа: знищили йому ціле господарство та ще дерли і рубали бляху з хати. Тяжко побитий бореться тепер зі смертю. Одну жінку в полозі збили на Смерть, місцевого пароха, старенького і. Красноперу, сильно побили та знищили йому ціле господарство. Ціле село скатували та все знищили.
В Медині діялося те саме. Одну жінку .збили так, що від побою померла, як ствердив прикликаний лікар із ГІ-іДволОчиськ, Др. Фридман. У Медині скатовано управителя школи, Смалія Негра, і <емеритованого учителя, Явного Миколу, так, що кілька разів сама поліція відливала водою і далі била. Скатованих учителів оглянув покликаний лікар, Др-. Фридман, із Підволочиськ, та сконстатував тяжке ушкодження тіла від побою. В Меданг скатували ще дуже селянина Резника та жінку й доньку селянина Осички. Господареві Волод. Шереметі розшили всі будинки та анщцили всю хатню об-станову, а він салі спасся втечею. Продавця кооперативи сильно скатували і при тім змусили його скинути й знищити українську вивіску на кооперативі й повісити польську. З кооперативи позабірали масу річей, що їм: були до вподоби. Катуючи людей, кричали дикі поліцаї: «даць їм України, жеби памєнтали».
Слід зазначити, що скатувала Поліція навіть ті села, в яких зовсім ніяких пожеж ані саботажів не було, а де мирне селянство стереже панських стирт у день і в ночі та робить варту по селі. З тих сіл спід зазначити: Скорики, Климівці, Голошииці, Старомійіщгаа і багато инших; їх можна начислити на десятки. В Старомійщині складалася карна експедиція з війська та поліції, де все понищили та поруйнували як і по инших селах. У Голощицях була військова карна експедиція з Гнилиць Великих 4. X. ц. p., яка страшенно скатувала обидві сестри Омереківни, розшила хату Іванові Осштукові і забрала його з собою до Гнилиць катувати, рівнож забрала катувати до Гнилиць молодого хлопця Смереку. Склепаря місцев. кооп. страшно побили, забрали книжку боржників та з нею ходили катувати тих латинників, які є членами кооперативи. Всіх людей видають бити тепер місцеві польські організації і поліція. Підчас експедиції були випадки по деяких селах, тцо улани лривязували хлопців до коней і так бючи ґальопом волочили за собою. Були випадки, що варварство поліції доходило до того, що хлопцям та дівчатам, які були повбирані в вишивані сорочки, вирізували багнетами вишивки з грудей,' так що при тім сильно калічили. В Скориках побили ще місцевого пароха о. Красноперу та знищили йому господарство.
З Медини переїхали до Кошляк, де на смерть збили народніх учителів ^ла посади, Адольфа Шевчука, який від побою другого дня помер, і Гриця Камінського. Всіх селян скатовано і знищено їм увесь їх дорібок. Кооперативу й молочарню демо-льовано так, як і по инших сетах. Далі поїхали катувати людей до Гнилиць Великих, де ще, крім того, є в касарнях військо. Там били та катували й нищили все, що їм попало під руку. Підчас катування військо окружило село та нікото з села не випускали.
Села, що лежать безлосередно вздовж кордону, карна експедиція тим часом оминала, щоб большевики не бачили того з другого боку і не довідалися, що по цілі боці діється. Але тепер поодинці заарештовують свідоміщих селян та віддають уланам. З сіл: Шаснівки, Пяльчинець, Токів, Воробі'ївки, Пеньковець, Просовець Та До-рофівки, а рівно всіх, що повтікали з тих сіл, де вже була експедиція. Патрулі уланів розїздять. по селах та нищать деякі полишені ще українські написи при дорогах. В Новім Селі в білий день військова натруля поздирала вивіски д-ру Кокодйнському, місц. лікареві, д-ру Данилові Оеникові. Д-ру Калині та в аптеці наказали аптекареві скинути український напис.