— *Corriere», Roma, 14. XII., «Un Appello degli Ukraini al Pontifice».
— «Secolo», Genova, 12. XII., стаття п. з. «Dalia Citta, del Vaticano. — Un «memorandum» delia colonia nkraina sul terrorismo poliziesco nella loro Patria».
— *Nuovo Giornale», Firence, 12. Xli., стаття n. 3. «Gli Ukraini al Papa».
— *Gazetta», Messina, 13. XII., «Dalla Citta del Vaticano».
— «di Bergamo», — 12. XII., «Gli Ukraini al Santo Padre».
— *Provincia di Dolzano», Dolzano, 12. XII., стаття п. 3. «11 terrorismo polacco in Ucraina».
— «Gazetta del Mezzogiorno», Bari, 12. XII., cr. n. 3. «Le violcnze polacche in Ucraina».
— «Coriere dslla Sera», Milano, з кінцем грудня оголошує статтю свого данціґ-ського кореспондента про національні меншини в Польщі. Той самий часопис з 9. II. дає відповідь полякам на їхню полєміку з першою статтею.
VII. ДЛЇТЦІҐ.
а) Акція українців.
— ЗО. IX. 1930. р. відбулося в Данціґу віче, яке винесло протестні резолюції, та у французькій, англійській та німецькій мовах розіслано їх до місцевого уряду, ріж-пих видатних організацій та до всіх чужоземних амбасад.
— 1. XI. відсвяткувало українське студснство листопадові роковини; на святі піднеоено клич створити окремій фонд дня відбудови краю та для помочі побитому населенню; рівночасно на ту ціль зложено 60 ґульд.
.— 16. XI. уладжено збірними заходами цілої української колкопії листопадове свято, яке попередила Служба Ітожа та панахида з окремою молитвою за тголяглих та померлих при «пацифікації»; промови на академії торкалися останніх подій у краю.
— 20. XI. корпорація «Зарево» уладила святочний конвент, присвячений намиті сота. Ю. Головшського; на конвент запрошено предеташціш усіх инших корпорацій.
— Українське студснство оснувало Українське Пресове Бюро», що приступило до видавання бюлетенів німецькою мовою л освітленням останніх подій у краю. Це. Бюро інформувало також про краєві події чужу пресу, доставляючи їй мате.ріяли, які надходили з краю, а також подавало інформації до української преси в Америці. Побіч того, воно кольпортувало всі видання у справі «пацифікації», шо л являлися тю иппгих осередках української еміграції.
б) Акція чужинців.
В Данціґу відбувся 13—15. жовтня 1930. р. Конгрес Міжнародньої Федерації Прихильників Союзу Народів, у якому взяли участь видатні представники 22-ох світових держав. Із ціцрго ряду комісій присвячувано волику увагу парадам комісії для справ націоналки чх меншин. В останньому дні конгресу відбула вона два свої найважніщі засідання ткі проводив англійський делеґат льорд Дікінзон. На пополудневому засіданні цієї комісії піднесла голяндська делегатка и-і Баккер ван Боссе справу останніх подій на українських земляк під Польщею та звернула увагу присутніх делегатів на незвичайно жорстокі репресії польського уряду, про що розписується останніми часами ціла європейська преса. По відповіді польського делегата проф. Дембінського, вирішено утворити спеціяльну підкомісію, яка має зібрати конкретні факти з пацифі-кованих наших земель і передати з цього звіт на найблищому конґресі Федерації, що намічений на весну, наступного року. Підчас дебати над справою протиукраїнських репресій польського уряду були присутні делегати 20 ріжних держав.
VIII. ЛИТВА.
а) Акція «Литовсько-українського Товариства».
— 21. X. 1930. р. влаштувало «Литовсько-українське Товариство» в Кавнас сходини, на які запрошено визначніщих литовських редакторів та журналістів. Збори відкрив голова Т-ва проф. Біржишка, який зясував присутнім теперішнє положення на українських землях під Польщею. Далі слідували реферати Чучмана (українською мовою), д-ра Пурицкіса, проф. Вайльоніса, та Давджвардаса (литовською мовою). Всі промовці підносили варварства ляхів у звязку з останніми подіями на Західній Україні. У дискусії, що потім розвинулася, інформовано про стремління українського народу. Присутні журналісти постановили познайомити ширше громадянство з галицькими подіями через пресу.
— 28. X. 1930. влаштовано для ширшого литовського громадянства доклад про останні події в Ох. Галичині. Промовляли; Давджвардас та Чучман.
— 31. X. 1936. відбулося в Кавнас українське листопадове свято. На початку відіграла орхестра литовських інвалідів литовський та український національні гимни. Потім промовляли проф. Біржишка (литовською мовою), Чучман (українською) і Давджвардас (литовською). Всі промовці казали про останні події на Західній Україні. Поміж рефератами були українські й литовські сольо-співи (п-і Сташкевічайтіс і п. Бручкус), українські та литовські деклямації, українські пісні, виконані лучковим терцетом, на фортепіяні й-хором «Союзу Литовських Стрільців».