Високий Суде!
Суд І-ший відкинув просьбу о усталеннє шкоди з одинокого мотиву, що просьба та носить явне знамя політичної демонстрації проти адміністраційно-поліційних властей, котрі, переводили дня 6. жовтня 1930. р. в «Народнім Домі» в Городенці ревізію, ректе (властиво) репресію.
Мотив цей стоїть в разячій сулеречности з основними законами конституції, а передовсім з постановою арт. 98, котра каже: «жадел закон не може замикати горожа-нинови польської держави судової дороги для доходження своєї кривди і втрати».
В данім випадку суд Тороденський замикає ту дорогу і не позволяє під претек-стом, що це тільки демонстрація проти адміністраційно-поліційних властей — доходити своїх прав.
Артикул 121 основних законів каже, що кождий горожанин має право доходити шкоди, яку йому заподіяли органи державної властк через діяльність урядову, незгідну з правом, або з обовязками служби.
Значиться, закон конституційний допускав можливість незгідного з законом по-ступовання власти адміністраційної і він не уважає доходження свого права відшко-довання за якусь недопускаєму демонстрацію.
Сам п. міністер Складковскі заповів тепер і в півурядових орійнах і митрополи-тови Шептицьвому, що шкоди, які власть поліційна при своїх репресійних актах — бо цеж не була ревізія, але репресія — будуть пошкодованим винагороджені, а тимча-сом Суд Городенський відмовляє сконстатовання шкоди.
Суд І-ший мотивує відмову просьби о скшогатованнє шкоди саботажами (Рнашім крйю.
Алеж ніхто не доказав, щоби Управа або члени «Народного Дому» занималися саботажами і підпалами і щоби ті установи, котрі мають приміщенню в «Народнім Домі», як «Народна Торговля», Книгарня, «Повітова Каса» і «Бесіда» мали якусь звязь з саботажами.
Що сама поліція не уважала своєї чинности за ревізію — свідчить факт, що проти постанови артикулу 149 процедури карної нікого з Управи «Народного Дому» не заві-домила про ціль ревізії, нікого не взивала до присутности при ній а приступила відразу до виривання вікон, дверей і т. ин.
Якжеж можна було карати невинну інституцію тому, що хтось інший допустився десь злочину?!
Така «кругова відповідальність» громад або цілих націй практикувалась в Росії, але ніколи в Середній Европі і введеннє її в нашім краю булоби знаменем цофоння культури нашої до Азії.
В тім олучаю зрештою не розходиться о признаннє або не признаннє відшкодо-вання — бо це буде рішати суд інший, і наразі є байдужним, хто зробив шкоду, .і тому повинен був суддя І-ший допустити по думці, рішень Найвищого Трибуналу — обез-печення доказів.
Суддя І-ший закидує при кінци не без певного роздражнення Управі «Народного Дому», що вона говорить неправду, шо біля 50 узбростих людий увійшло на подвіря «Народного Дому» і наробили шкоди, бо прецінь це була річ ноторйчна, що то органи поліції переводили ревізію!
Чи так переводиться ревізію, як тут фотографія «'Народного Дому» після гостини поліції дня 6. жовтня ц. р. показує — оцінити може спокійніший суддя апеляційний, а суддя І-ший навіть помилився, вмовляючи в Управу «Народного Дому», немовби вона знала тих 50 людий, котрі їй шкоди наробили.
Супроти постанови артикулу 121 (при кінци) конституції, що держава в Польщі за незаконні вчинки своєї поліції ще не відповідає — приневолена є Управа «Народного Дому» домагатися відшкодований від поодиноких поліціянтів і тих. що їх вислали.
Товариство «Міщанська Родина» в Городенці, 6/Х. 1930. р.
Треба отже знати доконче імена і назвиска членів поліції, але передовсім усталити ви-ооту шкоди.
Отже закид свідомої демонстрації політичної є хибний і неслушний.
Супроти того вносить Управа «Народного Дому» в Городенці на ухилеяне повищої ухвали і допущенне переведення сконстатовання шкоди та оціненне її.
За Управу Народного Дому в Городенці:
Д-р Т. Окуневський і гов.
4.
Представники культурних і освітних установ Гроденського повіту внесли до окружного суду в Коломиї подане тут понише донесення проти Йосифа Збоженя, коменданта поліції в Отанислалові.