Нпзче .подаємо короткий опис одної карної експедиції.
Нін Є ТИПОВИЙ ЗИМІІЯІ СОТОК ПІШИХ подібних ОПИСІВ.
•23. пересип -приїхала підводами іі і>. год. вечері карна поліціЛна експедиція до Нового Села, к. Підволочиськ, коло 130 поліцаїв, озброєних крісами, багнетами, револьверами та наіімодерніїцою зброєю — палицями. По візиті до місцевого постерунку, пішли поліцаї партіями до місцевої коритаіг поляка Качоровского, трохи посилитися та набути куражу.
Коло 8. год. вечера, вже напідпитку зачали «ревідувати» хату за хатою, де жили українці. Ревізія, а радше погром, полягай у тім, щоб знищити все. Основну ревізію перевели в місцевій кооперативі «Народний Дім» тим способом, що ціле урядження ..нищили, псі товарі порозкидали та все полили нафтою. Крамаря, Володимира Ткача, збили немилосердно. В «Народнім Домі», де містітеся читальня «Просвіти»; сокирами порубали підлогу, крісла, шаф" з книжками, всі книжки подерли, сцену порубали, куртини і декорації порізали, стіни полупанії сокирами, псі портрети понищили, м. ин. великий портрет Тараса Шевченка, Франка, Мазепу, Хмельницького і ІІІмі-і'ельського. Страшна руїна лишилася по ревізії.
Далі переводили ревізії в місцевої інтелігенції: в адвоката Др. Данила Сеника, аґронома інж. Андрія Туринського, місцевого лікаря Андрія Ководинського, у Др. Льва Голінатого, заступника иотаріяльного, адвоката Др. Івана Калини та його концииієнта Др. Грицики і в місцевого нароха о. Івана Малюци. Др. Сеника Д., Др. Голінатого Д. і Др. Грицину страшенно побили при ревізії та ще опісля на дворі. Інж. Андрія Турянського взяли на поліцію іі тяжко побили у ирисутности побитих раніще свідків, Ярослава Сокола, уч. VIII. кл. ґім., і Григорка Сокола, селянина. Катуючи палицями та прикладами, викрикували поліцаї: «ти кабане, ти бандито хцеш України, ти будуєш України, бендзєш бунтовал рускєґо хлопа пшеців наньству польскєму, ти бендзєш папіл стерти паньскє і розлєпяць Сурми? ми той є покажемн як паліць панське стерти! хцеш України то марш за Збруч! ми ці скатуєми же жиць не бендзіш і не умжеш». В помешканні Др. Сеника позривали підлогу, копали it шукали ось так зброї, а в канцелярії понищили та подерли всі судові акти. У Др. Калини цілком зламали машину до писання, порозкидали всі акти та знищили канцелярійне урядження. Катуючи людей, викрикували поліцаї: «кому сен іераз поскаржицє, сейму нема ані послув ані сенаторув, ідзьцє до пана боґа на окарге.у. Адкокатуф ваших і сендзюф такжесьме юж вибілі, тераз нє бсидзі кому вам скаргі робіць на нас».
Далі перевели ревізію в манданта др. Сеника, Володимира Весоловського, та сильно побили його. Підчас ревізії у крамаря кооперативи, Володимира Ткача, побили його матір та сестру, Ц«ню Ткач, і його молодшого брата. Сестрі його порізали народний стрій на кусники. В о. Малюци розвалили всі печі та перевернули хату шкереберть.
При ревізії нищили майно селян безпощадно, скидаючи все на середину хати та топчучи ногами. Робили саламаху: пірря з порозпорюваних подушок, вишняк, мід, муку, крупи, порізані килими, убрання — все це змішували, а хатню обстанову рубали Хати та стодоли казали самим господарям розшивати і немилосердно били її при тім, стіжки зі збіжжям казали розкидати і {юзтрясати сніп за снопом, мовляв, чи нема там зброї. Дощ опісля все підмочив і знищив: зерно поросло.
Далі побили селян: Івана Зубка, Петра Москалюка, якого страшенно побили за те, що має сина студента фільософії, життя його висить на волоску, його пасербицю, Палямар, так побили, що стратила наслідком того розум та зачала маячити, і тепер бореться зі смертю. Далі побили трьох братів Подґурських: Івана, Ярослава і Евгена; Москалюка; Северина Плюгавку; Маріяна Коменду дуже збили на поліції за те, що був справником кооперативи й секретарем «Рідної Школи». У Гриторка Гуменюка побито його хору жінку, пасербицю та її чоловіка, латинника Юзпка, якого потім «перепросили: «а ти псякрев чемусь нє муиіл з почонтку жесь поляк, то ці нє пошкодзі жесь троху достал, чеґо ссу з німі братані». Далі перевели ревізію в Варвари Гуме-нюкової, Андрія Вергуна, якого побили з цілою родиною, замкнувши всіх у стодолі, а саме: жінку, двох синів, дочку та зятя; в Івана Мороза, Іщука Петра, Івана Ґонтаря, Григорка Сокола, Мирослава Сокола, Демка Кривака, Максима Палямаря, Петра Тес-лика, Гната Головінського, Миколи Весоловського, начальника громади Миколи Шу-рада, і в громадського секретаря Берекити та його синів, Мирослава й Михайла, Ми-= коли Осінчука, всіх їх при тім побили. Далі побили бібліотекаря читальні, Івана Ткача, його жінку, батька і тещу — Шуран, яка є головою «Союза Українок», при тім зламали їй руку та забрали 10 американських долярів, які їй випали з руки.