— Мушу тобі нагадати, що через тебе останнім часом я теж сплю погано… їж!
Сніданок подано з кухні на маленькому пересувному столику з коліщатами. Взагалі в цьому ательє все добре влаштовано, шкода лише, що біля столика немає ліжка. Я беруся до їжі без апетиту, не відчуваючи навіть, що їм, крім смаку гарячої підбадьорливої кави. Кава, здається, розбурхує мене, бо я згадую всі свої дотеперішні пригоди й розповідаю Франсуаз про небажану вечірню зустріч із Вороном і Вужем у затінку заможного особняка.
— Ти так і зостався новачком у нашій професії, — зітхає Франсуаз, припалюючи сигарету. — Як можна було не відчути, що вони поруч?
— Їх спочатку не було. Вони ходили навколо будинку.
— Вони зрозуміли, що ти підслуховував?
— Не думаю.
— Вони могли легко перевірити це.
— Я вмикав прилад зовсім тихенько.
— Вони могли це легко перевірити, — повторює Франсуаз, — коли ти вечеряв у ресторані.
— Шухлядка для рукавичок була замкнена потайним ключем.
— Потайним ключем!.. — Вона презирливо кривить губи. — Вони могли викрасти автомобіль…
— Так вони й зробили…
— Невже? — жінка кидає на мене нищівний погляд.
— Але я встиг сховати прилад.
— Де він зараз?
— Удома. Під паркетом.
— А другий?
— Другий, на жаль, залишився в «ягуарі». Однак я не вірю, що вони знайдуть його.
— Не віриш… Ач, який скептик.
— Вибачай, але я не міг поратися в машині на очах у тих типів, бо остаточно б викрив себе.
— Ти вже й так остаточно викрив себе. Куди ти заподів пістолет?
— Сховав у нову бляшанку з-під мастила «Шелл».
— Ах, у мастилі! Тобі навіть відомо, що зброю треба добре змащувати! Ти справді великий інтелектуал у цій справі.
— Облиш свої недоречні жарти, — кажу я. — В бляшанці немає мастила, там ганчір'я.
— А чим ти пояснюєш те, що вони викрали твого автомобіля не коло ресторану, а біля будинку?
— Спочатку вони не мали такого розпорядження, а потім їм наказали, і вони виконали наказ.
— Але у проміжку між тими наказами, очевидно, щось сталося. Що саме?
— Навіть не уявляю. Дещо скоїлось, та це не стосується автомобіля…
Я запалюю свою «зелену» сигарету, в думці бажаючи Мері Лямур щастя, бо інакше…
— Я вже казала тобі: облиш свою звичку тримати мене в напруженні!
— Франсуаз, убито Димова.
Жінка пронизує мене гострим поглядом.
— Твоя робота?
— Не верзи дурниць.
— А хто?
Коротко викладаю їй цю історію, не замовчуючи вжитих мною заходів щодо захисту вбивці.
— Поліція не підозрюватиме артистку… — зауважую я.
— Бо вона одна з твоїх коханок…
— Знову ти мелеш казна-що! В наших же інтересах викликати сумнів, — нехай він упаде на людей з Центру, а не на випадкових жертв, як Мері. Це завершить ланцюгову реакцію.
— Боюсь, щоб у цій ланцюговій реакції ти не став четвертою ланкою…
— Не виключено, якщо ти не допоможеш мені розшукати мою машину. Я без неї — як без рук.
Франсуаз підводиться й іде до спальні, де стоїть телефон, але перш ніж подзвонити, старанно причиняє за собою двері. Неделікатна й підозрілива, як податковий чиновник.
Вона надто довго сидить у спальні, а коли виходить, я розумію, в чім справа. Франсуаз зняла з голови хустку і вляглась у красивий шовковий пеньюар у синіх і білих квітах.
— Люба моя, ти така чарівна в цьому пеньюарі, — шепочу я. І тут же додаю: — Що чути про машину?
— Не журися. її вже знайдено.
Вона сідає проти мене, перекидає ногу за ногу й задумливо дивиться мені у вічі,
— Тобі слід було б радіти розвиткові подій. Твої вороги один за одним виходять із гри. Отже, є чого радіти.
— Не зовсім. Димова треба було скомпрометувати, опублікувавши деякі секретні документи. Тоді б він спрямував свій гнів на Кралева і знищив би його. А вийшло так, що Димова ліквідовано, а Кралев залишається.
— Пусте. Кралев знищить тебе, і на цьому скінчиться вся історія. Ідеал тому й ідеал, що він недосяжний.
— Послухай, Франсуаз, твій ніжний реквієм мене дуже зворушує, але ця передчасна скорбота не повинна запаморочувати твого глузду. За умов, в яких я працюю, не можна зробити більше. Я майже ізольований, дію сам проти цілої зграї. Мене викрито, я під постійним наглядом. Я…
— Досить! — спиняє мене чорнявка. — Я чудово знаю умови.
— Важливо, кажу, що події в принципі розвиваються за нашим планом. Центр у його теперішньому складі на порозі остаточної ліквідації. Младенов очолить новий Центр, саме такий, якого ви бажаєте, Центр, який цілковито підкорятиметься вам.