І майор Пеккель знову схиляв свій сивий їжачок над картою.
За даними наших розвідників уточнював схему мінування. План «Группенсистем» — усієї лінії оборонних споруд краківського району, накиданий майором Пеккелем, вибірково, по квадратах ретельно перевірявся нашими розвідниками і товаришами Зайонца. Перевірка проводилася й іншими радянськими розвідниками. Все підтверджувалось.
Під Новий рік ми одержали подяку Центру.
КОЗЛУВСЬКА «ВАЛЬКА»
В польському історичному журналі «За вольносць і люд» з номера в номер ведеться розповідь про різні етапи боротьби проти фашизму, за вільну, соціалістичну Польщу. В одному з номерів я прочитав: «Козлувська «валька» — тобто битва в Козлувці. Й далі:
«… В трикутнику Макув — Подгалянський — Мисленіце знаходився 2-й великий партизанський район. Там діяли: загін імені Варинського під командуванням Тадека (Т. Грегорчик), б-н АК Гардого (Герард Возніца), радянський загін під командуванням полковника Калиновського і радянська десантна група капітана Михайлова (Є. Березняк).
Великі випробування випали на долю батальйону Гардого ї групи капітана Михайлова.
10 січня 1945 року значні сили гітлерівців оточили великий лісовий масив. Командири партизанських загонів і груп підтримували між собою постійні контакти. Партизанські дозори кілька разів зав'язували перестрілку з німцями, не дозволяючи їм проникнути в глибину лісу.
Вночі вийшов з оточення загін імені Варинського (Тадека).
12 січня фашисти почали наступ з боку Гарбутовіц. В кількох місцях їм вдалося прорвати оборону партизанів. Вони увірвалися в розташування загону Гардого 1 радянської групи Михайлова (Березняка).
Гардому і Михайлову довелося організувати кругову оборону. В цьому бою особливо відзначилася радянська група…
Карателі втратили 92 солдати вбитими і 12 пораненими».
Ці рядки з журналу пробудили в пам'яті деталі того бою.
В ніч на 12 січня ми з Гардим перевіряли посилені дальні дозори. Тоді нам ще не було відомо, що весь лісовий масив Подгалє оточений гітлерівцями. Але «гостей» ми чекали. Перед цим Павлов попереджав: «Є дані, що гітлерівці готують каральну експедицію проти партизанів у районі Кракова. Вживіть відповідних заходів».
Про скупчення карателів у Бескидах повідомляв і Гроза.
«Гостей» ми чекали вдосвіта. Сон на світанку міцний — на це часто розраховують карателі.
Але і вночі, і вранці було спокійно. Ми з Гардим зняли дальні дозори. Виставили ближні. Я забрався в землянку і попросив розбудити о другій годині дня.
— Товаришу капітан, товаришу капітан! — чую крізь сон голос Близнякова.
Схоплююся.
— Почалося, товаришу капітан! Щойно Ольга прийняла радіограму: війська Першого Українського фронту перейшли в наступ.
Хлопці обнімаються, сміються, пританцьовують. Пахне чимось смачним. Абдулла зі своїм підручним Пеккелем чаклують над казаном.
Наступ… Всі останні тижні ми жили чеканням, працювали на цей день.
І в Гардого вже знають. Від нього зв'язковий:
— Пап поручик з такої нагоди запрошує на обід.
Повертаюся в землянку поголитися. Не поспішаючи, намилюю щоку. І раптом вибух. Так з намиленою щокою і вибіг із землянки.
— Лягайте, капітане! — кричить хтось.
Падаю в сніг. Тут же зататакав кулемет. Великокаліберний. Карателі поливають свинцем кожен метр. Поки що рятують ялини і буки. Але втримати оточену галяву, певно, не вдасться. А німці повзуть з усіх боків… Скільки їх?
— Товаришу капітан, дозвольте… — це Ростопшин.
Семен сильним ривком викидається за бруствер траншеї, котиться до дерева. Потім глибоким снігом повзе настирливий гавкіт кулемета. Стрілянина посилюється…