Северин і хотів би щось сказати, але тільки кивав головою, наче відганяючи якусь набридлу думку. СА-Сєд мовчки спостерігав за ним. Раптом очі Северина зблиснули, і він повільно промовив:
— Тоді стає зрозуміло, що перед тим, як полюбити ближнього, треба полюбити себе самого. І взагалі багато чого мені перше незрозумілого тепер... тепер усе стає на свої місця, як і те, що смерті, як закінчення життя взагалі-то немає, а є життя вічне у всеможливих усесвітах, які створили чи творимо ми самі. Так?
СА-Сєд задоволено підморгнув і додав:
— Тому по смерті ти будеш там, де тобі захочеться бути, і з тими, з ким тобі буде добре. По рівню твоєї свідомості, а відтак по силі твоєї Віри буде тобою самим створено й твій Рай.
Северин, сидячи, потягнувся, зігнувши спину, як кіт, одночасно переплівши пальці рук і хрустячи суглобами, вивернувши їх долонями чи не до самого обличчя СА-Сєда, щиро позіхнув і крізь стиснений віддих простогнав:
— Кльова теорія отого Роберта Ланца... Хух! Але з усього вище сказаного ним і тобою повтореного виходить, що таких ось теорій може бути скільки завгодно і кожен може вивести свій основний закон Буття...
СА-Сєд кахикнув у кулак і повів далі:
— Ось саме цим і пояснюється отой надприродній зв’язок, якого так не втяв собі Ейнштейн, а може і втяв, та не став його пояснювати світу, бо інакше довелося б признати існування Бога в кожному з вас, а відтак і відповідальність кожного з вас за все, що коїться, як на Землі, так і у Всесвіті. А це одразу поставить під сумнів усі релігійні догми й усю систему вашої цивілізації загалом, яку збудовано за принципом пан–раб. Тому ви й досі дотримуєтеся своїх традиційних вірувань у розділеного з вами Бога і при цьому ганяєте частки в Коллайдері, намагаючись піймати бодай саму тінь отого пана Бога, навіть не підозрюючи, що насправді всі ви, без винятку, маєте природу божественного творчого чину, яка відкривається вам через духовний ріст кожного і підносить на вищий рівень існування цивілізації. Можливо саме через те, що Тесла духовно визрів, як особистість, тому вчасно збагнув, які фатальні перспективи спричинять його винаходи в руках незрілого суспільства, тож він знищив більшість із них і таким чином уберіг від катастрофи вашу цивілізацію й усю Землю. Як бачиш, часом врятувати людство можна ціною знищення власних творів. Це велика звитяга майстра.
— І він це зробив тому, що вірив і знав істинну природу Бога... Так ось чому добро завжди перемагає зло? — наївно промимрив своє питання Северин. СА-Сєд лиш підхопив:
— Думаю, що Тесла усвідомив найголовніше: творець завжди несе відповідальність за ним сотворене. Але більшість із ваших авторів так і не знає чому, навіщо і для чого вони творять власні твори. У таких випадках їхні твори творять себе самі. Тому так багато всілякого ментального сміття і різноманітних вірусів, як фізичних, так і духовних. Розумієш? — Северин кивнув головою на знак згоди, а СА-Сєд продовжив: — Адже справжній видатний твір перебуває в позачасовому просторі, і трапляється так, що людству доводиться ще довго доростати, щоб сприйняти твір того чи того автора. Скажімо, як це відбулося з картинами Вінсента Ван-Ґоґа, винаходами і творами Леонардо, музикою Баха, відкриттям Галілео та з іншими творами світових геніїв.
СА-Сєд розвів руками і, прицмокнувши підморгнув Северину, і той одразу підхопив думку:
— Значить можливим є і такий учинок, коли автор, усвідомивши, що створене ним є завчасним і навіть шкідливим, знищує власний твір. І такий учинок несе більше блага, як людям, так і самому автору?
— Продовжуй! — аж вигукнув СА-Сєд.
— Може саме тому Гоголь і спалив другу частину «Мертвих душ»... — Радше собі самому промовив уголос Северин. СА-Сєд ніби й не чув його:
— Учинки людини, це ті ж самі твори. Можна творити, а можна витворяти. Чуєш різницю? Розуміння того, що ти й тільки ти відповідальний за свої вчинки, розкриває тобі, з одного боку, глибший смисл власної природи, а з другого, розплющує очі на ситуацію, в якій ти опинився. Бо власними творами, як і власними вчинками ти одночасно твориш своє життя і пізнаєш свою реальність.
— У співпраці з Богом? — вихопилося в Северина. Але похопившись, одразу виправився: — Тобто з Чистою Свідомістю?
СА-Сєд лише махнув рукою:
— До реальної співпраці, треба ще вирости, ну хоча б так, як це вдалося Ніколі Теслі. У взаємодії — буде вірніше.
— Чекай, значить, що отой Ефір, ця Чиста Свідомість і є справжнім тілом Бога?