“Якщо уважно будеш слухати голос Господа, Бога твого, старанно додержуючись виконання усіх Його Заповідей, що я наказую тобі сьогодні… Благословенний ти будеш в місті, і благословенний на полі! Благословенний плід лона твого, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї… Благословенний твій кошик і діжа твоя! Благословенний ти у вході своїм, і благословенний у виході своїм! Господь так учинить, що вороги твої, які повстануть проти тебе, будуть розбиті перед тобою… Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх та в усьому, чого доторкнеться рука твоя” (Повторення Закону 28:1—8).
“Коли ж не будеш слухатися голосу Господа, Бога твого, щоб додержуватись виконання усіх Його Заповідей та постанов, що я сьогодні заповідаю тобі, то прийдуть на тебе всі ті прокляття і досягнуть тебе”. “І станеш ти страхіттям, приказкою та посміховиськом серед усіх народів, до яких відпровадить тебе Господь”. І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі; ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, — дереву та каменю. Та й поміж тими народами не матимеш спокою, і не буде місця споминку для стопи твоїх ніг. Господь дасть тобі там серце лякливе, і згасатимуть очі твої й умліватиме душа. І буде життя твоє висіти на волосинці перед тобою; ти боятимешся вдень та вночі і не будеш певний за своє життя. Уранці ти скажеш: “О, якби настав вечір!”, а ввечері говоритимеш: “О, якби ранок!” — від страху серця твого, та від усього того, що побачать очі твої.
Натхнений пророчим духом, дивлячись у глибину віків, Мойсей змалював жахливі сцени остаточного падіння Ізраїлю як нації та зруйнування Єрусалима римськими військами: “Господь підійме проти тебе народ іздалека, з кінця землі, що злетить на тебе, мов орел; народ, мови якого ти не розумієш; народ жорстокий, що не зважатиме на старих і не має милосердя до дітей”.
За цілі століття вперед він живо змалював картину цілковитого спустошення обітованої землі та жахливих страждань народу, які матимуть місце через багато століть під час облоги Єрусалима Титом. “Він буде жерти плід твоєї худоби і врожаї твоєї землі, аж поки не знищить тебе… Він стане облогою навколо усіх твоїх міст, аж поки не впадуть по всій твоїй країні високі й укріплені мури… Ти їстимеш плід лона свого, тіло синів та дочок своїх, яких дав тобі Господь, Бог твій, під час облоги та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог”. “Найніжніша й найделікатніша між вами жінка, яка через пещення та ніжність не наважувалася ступити босою ногою на землю, дивитиметься з-під лоба на свого коханого чоловіка й на дітей своїх, що має народити, — бо вона з'їсть їх потайки через брак усього під час облоги та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог у містах твоїх”.
Мойсей закінчив свою промову такими вражаючими словами: “Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, — життя і смерть пропоную я вам, благословення й прокляття. Вибирай життя, щоб жив ти та потомство твоє; щоб любив Господа, Бога твого, щоб слухався голосу Його та прихиливсь до Нього; бо ж Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб жити на землі, яку Господь поклявся дати батькам твоїм: Авраамові, Ісаакові та Якову” (Повторення Закону 30:19—20).
Аби ці істини ніколи не стерлися зі свідомості народу, великий вождь втілив їх у слова священної поезії. Ця пісня має не лише історичний, а й пророчий характер. У ній, крім згадки про те, як чудово ставився Бог до Свого народу в минулому, міститься передвіщення великих подій майбутнього, остаточної перемоги вірних при Другому пришесті Христа у силі та славі. Людям було наказано вивчити напам'ять слова цього поетичного твору, в якому описується історія Ізраїлю, і навчати своїх дітей та їх нащадків. Цей твір виконували всі разом під час богослужінь; люди, зайняті щоденною працею, повинні були повторювати його слова. Обов'язком батьків було закарбувати слова цієї пісні у сприйнятливих дитячих умах, аби вони ніколи не забулися.
Через те, що ізраїльтяни особливим чином мали бути хоронителями і шанувальниками Божого Закону, то необхідно було закарбувати в їхній свідомості, а також в свідомості їхніх дітей та внуків значення Божих постанов і важливість їх виконання.
Щодо Своїх постанов Господь звелів: “Ти пильно навчатимеш цьому дітей своїх, і говоритимеш про них, як сидітимеш удома, і коли йтимеш дорогою, коли лежатимеш, і коли вставатимеш… І напишеш їх на одвірках дому свого й на воротах своїх”.
Коли в майбутньому діти запитали б: “Що це за свідоцтва, постанови й закони, що вам дав Господь, Бог наш?” — тоді батьки повинні були розповісти їм історію милостивого ставлення Бога до них, а також як Господь визволив їх, щоб вони могли дотримуватися Його Закону, особливо наголошуючи: “Наказав нам Господь виконувати усі ці постанови з пошани до Господа, Бога нашого, щоб було добре нам в усі дні, і щоб зберегти нас при житті, як і до сьогодні. І буде ця наша праведність у тому, що будемо пильнувати і виконувати усі ці Заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам”.
Розділ 43. Смерть Мойсея
За основу цього розділу взято книгу Второзаконня, розділи 31—34
Відносини Бога з Його народом — вражаючий приклад того, як Божа любов і милість поєднуються із суворою та неупередженою справедливістю. Прикладом цього є історія єврейського народу. Бог злив великі благословення на Ізраїль. Ніжна любов Божа до нього змальована зворушливими словами: “Як орел манить (до злету) своїх малят і ширяє над своїми малятами, крила свої простягає, підхоплює їх і носить на рамені крилатім своїм, — так Господь провадив його”. І водночас відомо, як швидко й суворо були покарані ізраїльтяни за свої переступи!
Безмежна Божа любов виявила себе в дарі Його Єдинородного Сина, Котрий викупив грішний рід. Христос прийшов на землю, щоб показати людям характер Свого Отця; кожний Його вчинок свідчив про божественну ніжність і співчуття. І все ж Сам Христос сказав: “Доки небо і земля не минеться, жодна йота, жоден значок в Законі не минеться” (Матвія 5:18). Той самий голос, котрий так терпляче й з любов'ю благає грішника прийти до Нього, щоб придбати прощення і мир, в день суду звернеться до тих, котрі відкинули Його милість, з наказом: “Ідіть від Мене, прокляті” (Матвія 25:41). У Біблії Бог постає не тільки як ніжний Отець, а й як справедливий Суддя. Хоча Він любить милувати, “вибачає провину, переступ і гріх”, однак Господь “не вважає чистим винуватого” (Вихід 34:7).
Великий Правитель народів проголосив, що Мойсей не запровадить ізраїльський народ до обітованого краю, і, незважаючи на щирі благання, Божий слуга не зміг домогтися скасування винесеного Богом вироку! Мойсей розумів, що повинен померти, однак ні на хвилину не переставав піклуватися про Ізраїль. Він вірно виконував свій обов'язок, готуючи народ до вступу в обіцяний спадок. За божественним наказом Мойсей та Ісус направлялись у Скинію, а в той час хмарний стовп знявся і зупинився над входом до неї. Тут в урочистій обстановці подальша турбота про ізраїльський народ була доручена Ісусові Навину. Місія Мойсея як вождя народу завершилася. Та навіть тепер він забув про себе, продовжуючи піклуватись про інтереси народу. У присутності всієї громади Мойсей звертається до свого наступника в Ім'я Боже зі словами святого підбадьорення: “Будь сильний і відважний, бо саме ти впровадиш Ізраїлевих синів до краю, про який Господь клявся їхнім батькам, що дасть її їм”. Потім, звертаючись до старійшин і начальників народу, він урочисто звелів їм вірно виконувати усе, що Бог проголосив через нього.
Дивлячись на цього, похилого віку мужа, котрий незабаром мав залишити їх, люди, з новим, глибоким почуттям вдячності згадували його батьківську лагідність, мудрі поради і невтомну працю. Як часто, коли гріхи ізраїльтян накликали на них справедливі Божі суди, Господь вислуховував молитви Мойсея та милував їх. Горе людей ставало ще більшим через докори сумління. З гіркотою вони згадували, як їхнє свавілля спровокувало Мойсея до гріха, через який він повинен тепер померти.