Її чоловік розмовляв за столом з незнайомцем, який мав грубуваті риси обличчя й густу бороду. Його вбрання помітно відрізнялося від місцевого чоловічого одягу.
— Менсе! — вигукнув Хаїм. — Як добре, що ви прийшли! Я вже гадав, чи не послати по вас. — Він перейшов на темпоральну мову. — Дозвольте представити вам Епсилона Кортена, очільника єрусалимської бази. Пане Кортене, це Менсон Еверард, позачасовий агент.
Чоловік по-військовому рвучко звівся й чітко відсалютував.
— Це честь для мене, сер, — привітався він.
Втім, його ранг був не набагато нижчий за Еверардів. Кортен відповідав за міжчасову активність на єврейських землях у період між народженням Давида й падінням Юдейського царства. Тир, може, і був важливіший для історії в довгостроковому плані, та йому ніколи не привернути й десятої частини тих відвідувачів з майбутнього, що прибували до Єрусалима та його околиць. З того, яку посаду обіймав Кортен, Еверард миттю зрозумів, що це і людина дії, і неабиякий науковець.
— Я звелю Ганаї принести щось перекусити, а потім накажу прислузі не заходити сюди й нікого не пускати, — запропонувала Яель.
Ці кілька хвилин Еверард і Кортен використали, щоб познайомитися. Останній народився в двадцять дев’ятому столітті в Новій Ідумеї на Марсі. Хоч він і не вихвалявся, та з його розповіді Еверард зрозумів, що рекрутерів Патруля зацікавив Кортенів комп’ютерний аналіз ранніх семітських текстів, а також подвиги під час Другої астероїдної війни. Кортена перевірили, запропонували пройти тестування, яке показало його придатність до служби, повідомили про існування Патруля, прийняли до своїх лав, де він засвоїв потрібні навички, — звична процедура. Незвичними були вимоги до його роботи, значною мірою навіть вищі, ніж до Еверардової.
— Ви ж розумієте, що ситуація ця особливо тривожна для мого відділення, — промовив він, коли всі четверо, усамітнившись, розсілися за столом. — Якщо Тир буде зруйнований, за кілька десятиліть у Європі з’являться перші помітні наслідки, у решті світу — за кілька століть, а в обох Америках чи Австралазії — навіть тисячоліть. А ось для Соломонового царства катастрофа настане негайно. Без Гірамової підтримки та його авторитету Соломон, найпевніше, не зможе довго втримувати свої племена разом. Філістимляни ж, без Тира, що стримував їх, не баритимуться з відплатою євреям. Віра в єдиного бога Ягве, юдаїзм, поки ще нова й слабка, досі напів’язичницька. Згідно з моїми висновками, вона також не збережеться. Ягве скотиться до рівня ще одного божка в несформованому й мінливому пантеоні.
— А з ним щезне й добрий шмат класичної цивілізації, — докинув Еверард. — Юдаїзм впливав що на філософію римлян і греків елліністичного періоду, що на тогочасні події. Певна річ, християнства не буде, а отже, й західної цивілізації, чи Візантії, чи будь-кого з їхніх наступників. І хто зна, що постане натомість.
Еверард подумав про ще один альтернативний світ, який він допоміг знищити, і знову відчув той біль, що ятритиме йому душу до кінця життя.
— Так, звісно, — нетерпляче сказав Кортен. — Річ у тому, що ресурси Патруля вкрай обмежені та ще й розпорошені по всьому континуумі, який має багато не менш важливих вузлових точок. Я не думаю, що Патрулю слід кидати всі свої сили на порятунок Тира. Якщо це станеться і ми програємо, тоді все втрачено: шансів відновити історію у нас практично не залишиться. Ні, краще облаштувати міцну резервну базу в Єрусалимі — укомплектовану персоналом, з чіткою організацією і планами, — яка буде готова мінімізувати негативні наслідки там. Що менше постраждає Соломонове царство, то слабшим буде вихор змін. А це дасть нам більше шансів пригасити його остаточно.
— Тобто ви… ви пропонуєте скинути Тир з рахунку? — збентежено запитала Яель.
— Ні, певно, що ні. Та я хочу, щоб ми застрахувалися від його втрати.
— Це вже значить бавитися з історією. — Голос Хаїма тремтів.
— Я знаю. Та надзвичайні ситуації потребують надзвичайних заходів. Я прибув сюди, щоб спершу обговорити це з вами, але прошу вас мати на увазі, що я збираюся домогтися схвалення цього плану дій у найвищих інстанціях. — Кортен обернувся до Еверарда. — Сер, я шкодую через потребу ще більше скоротити ті мізерні засоби, які у вас є, але я глибоко переконаний, що ми мусимо це зробити.
— Вони не мізерні, — пробурчав американець. — Їх, вважайте, зовсім нема.
«Після проведеного попереднього розслідування Патруль, крім мене, сюди нікого не надсилав. Це значить, що данелліанці знають про мій майбутній успіх? Чи що вони погодяться з Кортеном… навіть у тому, що Тир „уже“ приречений? Якщо я зазнаю невдачі… якщо загину…»